Вернидуб, -ба, м. Сказочный герой, руками ломающій огромные дубы.
Верхи нар. Верхомъ. Наганяє його верхи на коні пан. Климець сів верхи, пробіг скільки там.
Жовні́рство, -ва, с. соб. Солдаты. Приїхав до Січі, аж там стоїть жовкірство і бере од козаків десяту рибу.
Лопа́ття, -тя, с. = латаття. Шльоп під лопаття, та й до чорта раків!
Любчи́на, -ни, ж. = любка. Що то за дівчина, що то за любчина?
Ня, ня-ня!, меж. Зовъ собаки.
Уговорити, -рю́, -риш. Cм. уговоряти.
Устиджати, -джаю, -єш, сов. в. устиди́ти, -джу, -диш, гл. Стыдить, пристыдить. Стала його устиджати.
Худо II, нар. Плохо, худо. Ой як добре буде, то я й забарюся, а як худо буде, то й назад вернуся.
Чурок, -рка, м. Маленькій водопадъ; мѣсто, гдѣ бьетъ струей вода.
