Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вигнітити

Вигнітити Cм. вигнічувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 152.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГНІТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГНІТИТИ"
Гамів, -мови, ж. = гальмо. Желех.
Знесення, -ня, с. 1) Снесеніе. 2) Уничтоженіе, упраздненіе, отмѣна. Левиц. І. (Правда, 1868, 485).
Маля́тко, -ка, с. Ум. отъ маля́.
Облизування, -ня, с. Облизываніе.
Повирімнювати, -нюю, -єш, гл. = повирівнювати.
Позаплоджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Расплодиться, завестись (во множествѣ).
Посколювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и сколоти, но во множествѣ).
Приперти, -пру́, -пре́ш, гл. 1) Притащить, принести. Цілий улік меду припер. Рудч. Ск. II. 15. 2) Cм. припірати.
Рядна, -ної, ж. Условіе, договоръ. На корогвах уговір-рядну писали. Дума.
Ставовий, -а, -е. Прудовой. Не ставова риба. Камен. у. Ставова вода. Левиц. І. 539.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГНІТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.