Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виговорюватися

Виговорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. виговоритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Наговариваться, наговориться, все высказать, все сказать. Нехай уже, думаю собі, Горбоносиха трохи виговориться (говірка була несказанно). Г. Барв. 429. 2) Отговариваться, отговориться, оправдываться, оправдаться. Не бійсь слави, не бійсь слави, не бійсь поговору, я за славу сама стану, ще й виговорюся. Мет. 105.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 153.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГОВОРЮВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГОВОРЮВАТИСЯ"
Веління, -ня, с. Велѣніе, приказаніе. Обносять злющі мене словом, а я храню твої веління. К. Псал. 277.
Закладни́й, -а́, -е́ Урочный. Закладна робота. Брацл. у. На закладного робочого дозорці не треба. Брацл. у.
Згу́ста нар. Въ выраж. Зчаста-згуста. Часто. Вх. Зн. 22.
Каламанка, -ки, ж. Презрительно: водка. Вх. Зн. 23.
Облапати Cм. облапувати.
Присипляти, -ля́ю, -єш, сов. в. приспати, сплю́, спиш, гл. 1) Убаюкивать, убаюкать. КС. 1893. VII. 81. Ходи, сонку, в колисочку, приспи нашу дитиночку. Макс. (1849). 102. 2) Задушивать, задушить ребенка, придавивъ его (о спящей женщинѣ).
Супіскуватий, -а, -е. Супесчаный. Нѣж. у.
Товкачечка, -ки, ж. Ум. отъ товкачка.
Трибулька, -ки, ж. = требулька. ЗЮЗО. І. 111.
Цабанити, -ню, -ниш, гл. 1) Поднимать. Желех. 2) Говорить нѣчто ни съ чѣмъ несообразное, чудовищное. Желех.ціну. Запрашивать непомѣрную цѣну. Желех. 3) Бранить, ругать. Фр. (Желех.).  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГОВОРЮВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.