Бачно, нар. Предусмотрительно.
Гомок, (-мка?), м. Куча земли, бугоръ.
Коцарка, -ки, ж. Коверница. Сумцовъ Культ. переж. № 18. Харьковскія коцарки. .
Межува́ти, -жую, -єш, гл. 1) Межевать. Ой уступив москаль у запорозьку землю та й став межувати, де слободи, де городи добре буде сажати. 2) Граничить. Чернігівська губернія межує з київською.
Нелюдський, -а, -е. 1) Нечеловѣческій. В неї щось у очах нелюдське світиться... У людей такого погляду не буває.
2) Безчеловѣчный, жестокій. І ти нелюдської дознала муки.
3) Необходительный.
Паляничити, -чу, -чиш, гл. Печь паляниці? Встрѣчено въ слѣд. пословицѣ: Так вже його піч спекла, так його паляничить.
Парцьошка, -ки, ж. = барцьошка.
Поблякнути, -ну, -неш, гл. Поблекнуть.
Толока, -ки, ж.
1) Работа компаніей не за плату, а за угощеніе. Піп збіра толоку. Толокою писареві хату обмазали. Толокою сінце впорали. Не сам один: толокою йому помагали.
2) Поле, находящееся подь паромъ и служащее выпасомъ для скота; выгонъ. Череда звернула з толоки на шлях. Ой на тім боці да на толоці, там цигани стояли. Запріг шість пар волів у залізний плуг і оре толоку на пшеницю.
3) мн. толо́ки. Общественные лѣса.
Цьонка, -ки, ж. Дѣтск.
1) Лошадь.
2) Свинья. .
