Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вигладжувати

Вигладжувати, -джую, -єш, сов. в. вигладити, -джу, -диш, гл. Выглаживать, выгладить, разглаживать, разгладить. Він мені дивиться в вічі, виглажує мені брови, цілує. Г. Барв. 76.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 152.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГЛАДЖУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГЛАДЖУВАТИ"
Бервінок, -нку, м. = барвінок. ЕЗ. V. 96.
Ґле́джити, -джу, -джиш, гл. = Ґлеґати, ґляґати. Гн. II. 8. Гол. І. Вступл. 700.
Дого́да, -ди, ж. 1) Угодливость, угожденіе. Вона все сподівалась, що своєю покірностю, своєю догодою чоловікові і його гостям вона верне його любов. Левиц. І. 501. 2) Удобство, довольство. Рк. Левиц.
Захоронний, -а, -е. Защитный. Желех.
Палац, -цу, м. Дворецъ. Чуб. II. 57. Прийшла туди, у палац царський. Рудч. Ск. II. 50.
Пелюшка, -ки, ж. Пеленка. Cм. пелюха. Молодая Оленочка синочка родила, повила його, повила та у білії пелюшки. Чуб. V. 890. Ум. пелюшечка. Чуб. ІІІ. 378.
Повикнути, -ну, -неш, гл. Привыкнуть. Повикли ляхи нас дурити. КС. 1882. X. 26. Повикли вони вже так робити. Конст. у.
Розмочувати, -чую, -єш, сов. в. розмочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Іазмачивать, размочить. Скорину розмочити, душу промочити. Чуб. V. 1123.
Свистюля, -лі, ж. Раст. Conium maculatum L. ЗЮЗО. І. 119.
Унадитися, -джуся, -дишся, гл. Повадиться. Унадився, як свиня в моркву. Ном. № 2741. От лисичка внадилась до тиєї яблуньки. Рудч. Ск. I. 19. Ото ж до сієї Галі да внадився змій. Рудч. Ск. I. 131.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГЛАДЖУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.