Дові́ршування, -ня, с. Выведете верха (стога, крыши и пр.).
Зохотитися, -чуся, -тишся, гл. Почувствовать охоту, желаніе. Зохотився до школи хлопець.
Клептати и клептіти, -пчу, -чеш, гл. Много разъ одно и то-же говорить.
Лигону́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Хлебнуть, глотнуть большимъ глоткомъ. 2) Поспѣшно убѣжать.
Лузане́ць, -нця, м. Ум. отъ лузан.
Попри пред.
1) Возлѣ, подлѣ, около, мимо. Даруй, Боже, мирові, та й нам попри мир. Іде попри вас як товарина: ні помагай-бі, а ні здоров не скаже, то то ж гріх! Йду попри корчму, коли щось співає. Ту пшеничку жала кречная панна, попри ту пшеницю угляний гостинець, їхав туди, їхав поповиченько.
2) Вмѣстѣ съ, при. Попри пса і коти люде до нині годуют сі.
Пшениця, -ці, ж. Пшеница, Triticum vulgare (растеніе и зерно). Ой посію на горі пшеницю, під горою овес. Уродив Бог пшеницю: густа та рівна стоїть як лава, а колос великий, важкий. Які в вас паляниці білі, — мабуть мили пшеницю? Я бачив, раз пшеницю мили. Ум. пшеничка, пшениченька.
Слобоняти, -няю, -єш, сов. в. слобони́ти, -ню, -ниш, гл. Освобождать, освободить. Нас слобонив своєю чесною кровю. Душу од пекельної муки слобонити. Я, кае, тату, вас слобоню.
Угіль, гля, м. = вугіль. Ум. угілець.
Фалатє, -тя, с. соб. Лохмотья.
