Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вариво

Вариво, -ва, с. = варево.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 126.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРИВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРИВО"
Безугавний, -а, -е. Безостановочный, неугомонный.
Гембель, -бля, м. Рубанокъ. Мнж. 165.
Непомильність, -ности, ж. Безошибочность. Желех.  
Порозмотувати, -тую, -єш, гл. Размотать (во множествѣ). Левиц. Пов. 240.
Присвідчитися, -чуся, -чишся, гл. Убѣдиться, удостовѣриться. Присвідчилися, що земля круглобока. Ком. I. 52.
Прогаяти, -гаю, -єш, гл. Непроизводительно потратить, пропустить (о времени). Днів два продержуть, днів два в проїзді, от і прогають. Кіев.
Роззолотити Cм. роззолочувати.
Спілкування, -ня, с. Сношеніе, общеніе.
Сцяти, сцю, сциш, гл. 1) Мочить, сцать. 2) = сцати.
Шарпонути, -ну, -неш, гл. Рвануть, дернуть съ силой.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРИВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.