Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вареха

Вареха, -хи, ж. Разливная ложка. Желех. Ум. варешка. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 126.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРЕХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРЕХА"
Бридя, -ді, ж. = бридь. Вх. Уг. 228.
Жи́течко, -ка, с. Ум. отъ жито.
Завиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Завилять. А Прус хвостом не завиляв, як знаєш лис хвостом виляє. Котл. Ен.
Лове́цький, -а, -е. Охотничій, ловецкій. За лаштунками чутно ловецькі роги. Стор. II. 218. Сплітають сіть ловецькую на нас. К. ПС. 85.
Нагляда́ння, -ня, с. = нагляд. Желех.
Перераховувати, -вую, -єш, сов. перерахува́ти, -ху́ю, -єш, гл. Пересчитывать, пересчитать.
Піваркушевий, -а, -е. Полулистовой. Желех.
Розласуватися, -суюся, -єшся, гл. Разлакомиться.
Рубець, -бця, м. 1) Рубець въ шитьѣ, одеждѣ. Доносилась до того, що зв'язує рубець до рубця. Рудч. Ск. І. 176. шити рубце́м. Сшивать, захватывая за самые края матеріи. Канев. у. 2) = шрам. 3) мн. рубці. Рубецъ, одинъ изъ четырехъ желудковъ жвачнаго животнаго, а также и кушанье изъ него. Чуб. VII. 443. Ум. рубчик.
Ставок, -вка, ставо́чок, -чка, м. Ум. отъ став.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРЕХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.