Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

валоб

Валоб, -ба, м. Родъ толстой доски. Шух. І. 188.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 124.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛОБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛОБ"
Жу́пел, -ла, м. = джупел.
Заві́рити Cм. завіряти.
Запла́вець, -вця, м. = заволока. Вх. Зн. 20.
Зашква́рити Cм. зашкварювати.
Капелюшанка, -ки, ж. Кусокъ старой шляпы. Желех.
Начавити, -влю́, -виш, гл. 1) Нажать, надавить. 2) Надавить чего (во множествѣ).
Омрак, -ку
Репігати, -гаю, -єш, гл. Сильно лить. Угор.
Розвіяти Cм. розвівати.
Телень меж., выражающее звукъ колокольчика. ані теле́нь. Ні звука. Громада ніби нежива, ані телень. Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЛОБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.