Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

варівно

Варівно нар. = варівко. Варівно з ним (стережіться, бо то злодій або хоче вас бити). Фр. Пр. 138.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРІВНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРІВНО"
Бджолове, -вого прил. въ знач. сущ. Подать съ улья (въ прежнее время).
Зміястий, -а, -е. Змѣевидный. Отари нівечив зміястими стрілами. К. Псал. 181.
Орідець, -дця, м. Ум. отъ ород.
Особітний, -а, -е. Особенный. Вх. Уг. 256.
Позастромлювати, -люю, -єш, гл. Воткнуть (во множествѣ).
Поруч нар. Рядомъ. Поруч себе сажав. Макс. В одній домовині із ним поховайте, да положіть, мати, поруч головами. Мет. 95.
Початок, -тку, м. Начало. Початок і не можна знать, відкіля взявся. Ном. № 388.
Пошпурнути, -ну́, -не́ш, гл. = пошпурити. Мнж. 25.
Тще Въ выраж.: на тще́ серце. Натощакъ. Cм. натще.
Ци сз. = чи. Ци опиханий, паноньку, ячмінь? Ном. № 13356.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРІВНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.