Безпритомний, -а, -е. Безчувственный. З вечора до самого ранку під коморою безпритомний лежав.... Не пив би горілки!
Бидло, -ла, с.
1) Рогатый скотъ. Май — бидлу дай, а сам на піч утікай. В тій оборі повно бидла.
2) Бранное: скотъ, скотина. Ах ти, бидло погане!
3) Падаль. Ув. бидлюга, бидлюка, бидляка, бидлятина.
Жим, -му, м. = задава 2.
Квапливий, -а, -е. 1) Поспѣшный, торопливый.
2) Склонный. Чоловік квапливий тілько до злого, лихого. (Правда 1868, 508).
Мовчу́н, -на, м. Молчальникъ, неразговорчивый человѣкъ.
Подобріти, -рію, -єш, гл. Сдѣлаться добрѣе. Ох, арендар подобрів, взяв жінку з собою, тепер мене оставив з дітьми сиротою.
Попідмітати, -та́ю, -єш, гл. Подмести (во множествѣ).
Сказитися, -жуся, -зишся, гл.
1) Взбѣситься. Собака сказилася. Трохи з серця не сказився.
2) Испортиться.
Урадити, -джу, -диш, гл.
1) Посовѣтовать. Роспитувався, що йому робить? Ніхто нічого не врадив.
2) Постановить на совѣтѣ, придти къ какому-нибудь рѣшенію. Радили, радили — нічого не врадять: нема війська.
3) Помочь. Занедужала дитина, кричить, плаче. Горпина й сама плаче над нею, та нічого не врадить.
Ущербитися, -блю́ся, -бишся, гл.
1) Надщербиться.
2) Понесть потерю, убытокъ. Нехай в тії криниченьки водиця вщербиться.
