Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

валькованій

Валькованій, -а, -е. О постройкѣ: сдѣланный изъ глины, глинобитный. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 124.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛЬКОВАНІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛЬКОВАНІЙ"
Головень Ii, -вня, м. Рыба Squalius cephalus. Браун. 28.
Куликів, -кова, -ко́ве Принадлежащій кулику. куликів лід. Поверхность воды, покрытая водорослями. Лохвиц. у.
Куяга, -ги, м. = куя. Вх. Зн. 31. Кцьо! меж. Призывъ для козъ. Козар ганить кози покликом: ці! ці! завертає їх: крьо-не! а накликує на них: кцьо-кцьо! Шух. І. 211.
Поперековувати, -вую, -єш, гл. Перековать (во множ.).
Русаля, -лів, мн. Троицкіе святки. Вх. Лем. 463.
Скупощі, -щей и -щів, ж. мн. Скупость. У скупощах не кохайся. Ном. № 4675.
Сповчити, -вчу, -чиш, гл. Сдѣлать, смастерить (съ трудомъ). Хату повчу та й не сповчу й досі. Вас. 208. Плахту наймичці яку сповчить. Вас. 208.
Телепало, -ла, об. Медленно идущій, идущая. Шейк.
Хирбет, -ту, м. Спина. Гн. I. 193.
Хуторни́й, а́, е́. = Хутірський. Муза хуторна незнана. К. XII. 111.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЛЬКОВАНІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.