Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

варити

Варити, -рю, -риш, гл. 1) Варить; стряпать. Жінко, вари лишень гречані галушки. Рудч. Ск. І. 11.Дай мені вечеряти, моя ластівко! — Я ж не пи пила, я ж не варила. Мет. 5. Пиво варити зачинайте. ЗОЮР. І. 223. 2) Безпрестанно уговаривать, читать науку. Я в хаті челядку варила, варила, щоб ішла служить. Кролевец. у. Воду варити. Заставлять кого дѣлать что-либо совершенно ненужное, изъ за одного лишь каприза, притомъ постоянно придираясь. Вередливе, тільки воду варить. Ном. № 2727. 3) Кашу варити. Родъ игры. О. 1861. XI. Св. 31.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРИТИ"
Движа́ти, -жу́, -жи́ш, гл. = Двигтіти. Просуну я да кватирочку, аж кладочка движить, а вже моя милая дівчина по воду біжить. Млр. л. сб. 320. Як заграли в етапі, станя движала. Чуб. ІІІ. 377. Аж земля движить. О. 1861, XI. Св. 30.
Доле́жка, -ки, ж. Плодъ, которому необходимо нѣкоторое время полежать, чтобы дозрѣть.
Дубони́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = ду́бкати. Вх. Зн. 16.
Здурні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Поглупѣть, сдѣлаться глупымъ. Вх. Лем. 419.
Лах, -ху, м. = лаха. Желех.
Перстенець, -нця́, м. 1) Ум. отъ перстень. 2) Раст. Cuscuta epilium. Вх. Пч. II. 31.
Поодружувати, -жую, -єш, гл. Сочетать бракомъ, поженить (многихъ).
Почет, -чту, м. Свита. За ним шляхетний почет виступає. К. МБ. II. 120.
Рятун, -на, м. Спаситель, спасающій. Лохв. у.
Цісарева, -вої, ж. Императрица, жена императора. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.