Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

варити

Варити, -рю, -риш, гл. 1) Варить; стряпать. Жінко, вари лишень гречані галушки. Рудч. Ск. І. 11.Дай мені вечеряти, моя ластівко! — Я ж не пи пила, я ж не варила. Мет. 5. Пиво варити зачинайте. ЗОЮР. І. 223. 2) Безпрестанно уговаривать, читать науку. Я в хаті челядку варила, варила, щоб ішла служить. Кролевец. у. Воду варити. Заставлять кого дѣлать что-либо совершенно ненужное, изъ за одного лишь каприза, притомъ постоянно придираясь. Вередливе, тільки воду варить. Ном. № 2727. 3) Кашу варити. Родъ игры. О. 1861. XI. Св. 31.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРИТИ"
Вигріватися, -ваюся, -єшся, гл. Грѣться. З води біжить на пісок вигріватися, з піску — в воду. Левиц. І. 63.
Злеге́сеньканар. Ум. отъ зле́гка.
Наза́ді нар. Сзади; прежде. Коли б (той) розум наперед, що потім назаді знайдеться. Ном. № 5406.
Накади́ти, -джу́, -диш, гл. Накадить.
Нашевкатися, -каюся, -єшся, гл. Налѣзть, найти толпой (о людяхъ). Сим. 176.
Недоспів, -ву, м. Недопѣтое. Недоспів твій доспівую, мій брате. К. Дз. 25.
Перниця, -ці, ж. = пирій. Вх. Лем. 429.
Повісти Cм. повідати.
Потеря, -рі, ж. Порча, вредъ. Він остався на дорозі, бо йому трапилась потеря: упряж порвалась. Борзна.
Скособочитися, -чуся, -чишся, гл. Перекоситься на одну сторону. Стіг скособочився. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.