Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розчовпати
розчовпнути
розчолина
розчолопати
розчумакуватися
розчумати
розчурукати
розчухати
розчухрати
розчухувати
розшабашовуватися
розшайнутися
розшарітися
розшарпати
розшарпувати
розшахвати
розшахвувати
розшвендятися
розшелестітися
розшерепа
розшибатися
розшивати
розшийнутися
розшикувати
розширити
розширяти
розширятися
розшити
розшитися
розшкепити
розшматувати
розшморгнути
розшнуровувати
розшолопати
розшпінкуватися
розшрубувати
розшрубуватися
розштовхати
розштовхувати
розшугакати
розшукати
розшукування
розшукувати
розшукуватися
розшулічити
розшумуватися
розшушукати
розщебетати
розщебетатися
розщедритися
розщибати
розщибатися
розщипати
розщипувати
розщібати
розщіпати
розщіпатися
розщот
розюшитися
розя
роз'язати
роз'язувати
роз'язуватися
роз'ярити
роз'яряти
роз'ярятися
роз'ясити
роз'ятрити
роз'ятрювати
роз'ятрюватися
роївня
роїстий
роїти
роїтися
ройвиця
ройовий
ройовик
ройок
рокита
рокитина
рокитник
рокитовий
рокиточка
рокитяний
роківщина
рокове
роковий
роковини
рокотати
рокотня
роланик
рольник
роля
роман
романець
романів
ромен
роменовий
ромнянок
ромпас
ромпасовий
ронд
ронити
роняти
ропа
ропавка
ропище
ропляний
ропнути
ропотіти
роптати
ропутіти
ропуха
ропуханя
ропухатий
роса
росий
росити
роситися
росиця
Грани́стий, -а, -е = Гранчастий. Оті гранисті яблука такі квасні. Черниг.
Заді́ти 2, -ся. Cм. задіва́ти, -ся.
Колюча, -чі, ж. Раст. Salsola Kali L. ЗЮЗО. І. 134.
Побайдикувати, -ку́ю, -єш, гл. Побаклушничать.
Повимерзати, -за́ємо, -єте, гл. Вымерзнуть (во множ.). Не сходить у мене на городі нічого: рано посіяла, так мабуть повимерзало. Черниг. у.
Покривати, -ва́ю, -єш, сов. в. покрити, -крию, -єш, гл. 1) Покрывать, покрыть. Мені хустиноньку в руках не носити, — за — для слави козацької сідельце покрити. Чуб. V. 289. Прийшла Покрова, — покриє не листом, то снігом. Покрова всю землю листом покрива. Ном. № 494. Хвиля роздалася, закипіла, застогнала і обох покрила. Шевч. 23. 2) Закрывать, закрыть. Довго стояв Кобза на могилі, провожаючи очима Марка; вже і гора його покрила. Стор. МПр. 50. 3)молоду. Въ свадебномъ обрядѣ: надѣвать на голову новобрачной уборъ замужней женщины, — это происходитъ въ воскресенье; въ понедѣльникъ иногда еще покрываетъ новобрачную въ церкви священникъ. КС. 1896. XI. 270. Чуб. IV. 364. Грин. III. 489, 548. Cм. скривати. Поэтому покрива́ти ко́су значитъ выходить замужъ: Я ж не буду, козаченьку, коси покривать. Грин. III. 217. Свята Покрівонько, покрий мені голівоньку, — проситъ дѣвушка, желающая выйти замужъ. Г. Барв. 373. покривають, окривають также дѣвушку, лишившуюся невинности. КС. 1882. II. 427. 4) Покрывать, покрыть какое-либо дѣло, не желая обнаруживать. — Гей козачко, козачко! Десь твій козак нерано з походу прибував, що попід очима добрі гостинці подавав. То козачка добре дбала, по свойому козака покривала... — «Я пішла по дрова, та не втрапила по дрова, а втрапила по лучину, — попідбивала собі очі на ключину. ЗОЮР. І. 219. Єсть у мене стара мати, — буде славу покривати. Грин. III. 277. Покинутая дѣвушка просить: Прийди, прийди, мій миленький, покрий мою славу. Чуб. V. 814. Въ слѣдующемъ похоронномъ причитаньѣ покривати значитъ почти заступаться: Моя матінко, моя й голубонько!... Хто мене буде покривать, хто мене буде заступать? Мил. 196. 5) Извинять, извинить; вознаградить. Хозяева просять гостей: Що єсть, заживайте, за нас вибачайте: що не здарить ложность наша, най покриє ласка ваша. Гол. III. 505. 6) Превосходить, превзойти. Вже й мене покрив багатством. Грин. II. 84. Так розбагатів, вже і багатого брата покрив. Драг. 50. Панів завидьки беруть, шо як же мугирь, та покрива. Мнж. 83.
Порябити, -блю́, -биш, гл. Сдѣлать рябымъ. Віспа одного хлопця мені порябила. Г. Барв.
Порядний, -а, -е. Порядочный, пристойный. Він собі чоловік порядний. Г. Барв. 164. Народ показний, гамаликуватий, хати порядні. Г. Барв. 240.
Русали, -лів, м. мн. = розигри 3. О. 1861. X. Св. 44. На русали купаються, шоб не було посухи. О. 1861. X. Св. 4 7.
Стонога, -ги, ж. = стоніг. Котл. Ен. V. 73.
Нас спонсорують: