Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розсоханя
розсохатий
розсохач
розсохтися
розсохуватий
розспіватися
розставання
розставатися
розставити
розставляти
розстання
розстановити
розстановляти
розстань
розстаньки
розстаратися
розстаруватися
розстарцюватися
розстати
розстатися
розстебнути
розстелити
розстеляти
розстелятися
розстервитися
розстилати
розстилатися
розстібати
розстібатися
розстогнатися
розстрелити
розстригати
розстрілювати
розстрявати
розстряватися
розстукатися
розступатися
розстьоба
розсувати
розсуватися
розсуд
розсудець
розсуджувати
розсужати
розсуканий
розсукати
розсукувати
розсумуватися
розсунути
розсупонити
розсупонитися
розсучий
розсякати
розування
розум
розумаха
розумець I
розумець II
розуміння
розуміти 2
розумітися
розумний
розумник
розумниця
розумнішати
розумно
розумовий
розумок
розумування
розумувати
розфійниця
розцвірінькатися
розцвіркатися
розцвісти
розцвіт
розцвітати
розцвітатися
розцвяхувати
розцілувати
розцілуватися
розцінити
розцінувати
розціпити
розціпляти
розцокотатися
розцуратися
розчавити
розчавичити
розчавушити
розчавчити
розчастувати
розчати
розчах
розчахнути
розчахнутися
розчвакати
розчепаритися
розчепити
розчепірити
розчепіритися
розчепнутися
розчервонітися
розчесати
розчетвертувати
розчина
розчинати
розчинатися
розчинити
розчинка
розчиняти
розчинятися
розчислити
розчисляти
розчистити
розчитатися
розчищати
розчіплювати
розчіплюватися
розчісувати
розчісуватися
Бур'Янина, -ни, ж. Стебель сорной травы. Рудч. Ск. І. 208. На городі бур'янина. Грин. III. 656. Ум. бур'янинка.
Відстовбурчити Cм. відстовбурчувати.
Гвалт, -ту, м. и пр. = ґвалт. и пр.
Живо́тик, -ка, м. Ум. отъ живіт.
Забудо́вувати, -вую, -єш, сов. в. забудува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Застраивать, застроить. Инде замісь улиці майдан і ніхто його не забудовує і нічого на йому нема. К. ЧР. 63.
Ми́зка, -ки, ж. Мездра на кожѣ. Сумск. у.
Попереслухувати, -хую, -єш, гл. Выслушать (многихъ).
Стовбула нар. Стремглавъ, внизъ головой. О. 1862. І. 67. V. 90. Зацідив по уху переднього, той аж стовбула став. Мир. ХРВ. 94. Стовбула перекидатись.
Ужинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. ужатися, ужнуся, -нешся, гл. Во время сжинанія хлѣба захватывать, захватить часть сосѣдняго участка.
Чабанівна, -ни, ж. Дочь чабана.
Нас спонсорують: