Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розсоханя
розсохатий
розсохач
розсохтися
розсохуватий
розспіватися
розставання
розставатися
розставити
розставляти
розстання
розстановити
розстановляти
розстань
розстаньки
розстаратися
розстаруватися
розстарцюватися
розстати
розстатися
розстебнути
розстелити
розстеляти
розстелятися
розстервитися
розстилати
розстилатися
розстібати
розстібатися
розстогнатися
розстрелити
розстригати
розстрілювати
розстрявати
розстряватися
розстукатися
розступатися
розстьоба
розсувати
розсуватися
розсуд
розсудець
розсуджувати
розсужати
розсуканий
розсукати
розсукувати
розсумуватися
розсунути
розсупонити
розсупонитися
розсучий
розсякати
розування
розум
розумаха
розумець I
розумець II
розуміння
розуміти 2
розумітися
розумний
розумник
розумниця
розумнішати
розумно
розумовий
розумок
розумування
розумувати
розфійниця
розцвірінькатися
розцвіркатися
розцвісти
розцвіт
розцвітати
розцвітатися
розцвяхувати
розцілувати
розцілуватися
розцінити
розцінувати
розціпити
розціпляти
розцокотатися
розцуратися
розчавити
розчавичити
розчавушити
розчавчити
розчастувати
розчати
розчах
розчахнути
розчахнутися
розчвакати
розчепаритися
розчепити
розчепірити
розчепіритися
розчепнутися
розчервонітися
розчесати
розчетвертувати
розчина
розчинати
розчинатися
розчинити
розчинка
розчиняти
розчинятися
розчислити
розчисляти
розчистити
розчитатися
розчищати
розчіплювати
розчіплюватися
розчісувати
розчісуватися
Ждання́, -ня́, с. Ожиданіе. Ждали, ждали, та й ждання погубили. Ном. № 5627.
Зоружити, -жу, -жи́ш, гл. Соорудить. Уже зоружили зруб. Н. Вол. у. Зоружив чобота. Н. Вол. у.
Інфимист, -та, м. Ученикъ інфими. Сим. 175.
Княгиня, -ні, ж. 1) Княгиня, жена князя. У його жінка княгиня, з Волині ляшка. К. ЧР. 46. 2) Новобрачная. Ой вийди, мати, огляди, що тобі бояре привезли: привезли скриню й перину і молодую княгиню. Н. п. Ні, молода княгине, не піду я до тебе на весілля. МВ. І. 42. 3) Родъ весенняго хоровода съ пѣснями. Грин. III. 114. Ум. княги́нечка, княги́нька, княже́йка. Засватав собі княгинечку. Н. п. Жінка княгинька, а хата неметена. Ном. № 9118. Яворові сінці, тесові стільці, а на тих стільцях красна княжейка. АД. І. 45.
Кораблик, -ка, м. 1) Ум. отъ корабель. А на синім морі пливуть кораблі, а в тих корабликах сидять козаки. Мет. 2) Головной женскій уборъ. В понеділок не очіпок, а кораблик мала, або білую кибалку любо надівала. Мкр. Н. 34.
Лі́коть, -ктя, м. = локіть. Правди на ніготь, а прибавиться на лікоть. Ном. № 7018. Паноче, чого в вас такий малий лікоть? Ном. № 10552. Ум. ліктик. Опух пішов за долоню, мало не до ліктика. Г. Барв. 530.
Неначе нар. Будчо, точно. Вискочив з землі неначе овражок. Стор. МПр. 44. Він тільки розглядає її, неначе їсть її очима. Кв. І. 38. Cм. наче.
Обговорювати, -рюю, -єш, сов. в. обговори́ти, -рю́, -риш, гл. Обговаривать, обговорить, клеветать, оклеветать. Та нас же осудять, обговорять кругом. Левиц. І. 177.
Причетен, -тна, -не, причетний, -а, -е. Причастенъ, причастный. Як би я до того причетен, ну так. Черк. у. не причетна я зовсім до неї. Я совсѣмъ не имѣю съ ней дѣла. Конст. у.
Талір, -ра, м. = таріль. Винесли три таліри червінців. Шейк. Нема токара вдома, поїхав до Мугильова дерева купувати, таліри виробляти. Грин. III. 520.
Нас спонсорують: