Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розсоханя
розсохатий
розсохач
розсохтися
розсохуватий
розспіватися
розставання
розставатися
розставити
розставляти
розстання
розстановити
розстановляти
розстань
розстаньки
розстаратися
розстаруватися
розстарцюватися
розстати
розстатися
розстебнути
розстелити
розстеляти
розстелятися
розстервитися
розстилати
розстилатися
розстібати
розстібатися
розстогнатися
розстрелити
розстригати
розстрілювати
розстрявати
розстряватися
розстукатися
розступатися
розстьоба
розсувати
розсуватися
розсуд
розсудець
розсуджувати
розсужати
розсуканий
розсукати
розсукувати
розсумуватися
розсунути
розсупонити
розсупонитися
розсучий
розсякати
розування
розум
розумаха
розумець I
розумець II
розуміння
розуміти 2
розумітися
розумний
розумник
розумниця
розумнішати
розумно
розумовий
розумок
розумування
розумувати
розфійниця
розцвірінькатися
розцвіркатися
розцвісти
розцвіт
розцвітати
розцвітатися
розцвяхувати
розцілувати
розцілуватися
розцінити
розцінувати
розціпити
розціпляти
розцокотатися
розцуратися
розчавити
розчавичити
розчавушити
розчавчити
розчастувати
розчати
розчах
розчахнути
розчахнутися
розчвакати
розчепаритися
розчепити
розчепірити
розчепіритися
розчепнутися
розчервонітися
розчесати
розчетвертувати
розчина
розчинати
розчинатися
розчинити
розчинка
розчиняти
розчинятися
розчислити
розчисляти
розчистити
розчитатися
розчищати
розчіплювати
розчіплюватися
розчісувати
розчісуватися
Висвідчати, -ча́ю, -єш, гл. Свидѣтельствовать, доказывать. Гляньте, браття, правду святе письмо свідчить-висвідчає. Макс.
Зазорі́ти, -рі́є, гл. безл. Показаться зарѣ. Лишень зазоріло, — я устав та й пішов. Камен. у. Засвѣтить, засіять (какъ звѣзда).
Ільнувати, -ну́ю, -єш, гл. = льнувати.
Компанія, -нії, ж. 1) Общество, компанія. Злі компанії і доброго чоловіка зопсують. Ном. № 5982. 2) Отрядъ войска. Чому сь мене, моя мамо, з ранку не збудила, коли тота компанія з міста виходила. Гол. І. 145.
Лі́том нар. = літком. Панська ласка літом, гріє. Ном. № 1201.
Радісно нар. Радостно. І весело й любо і радісно. Левиц. І. 25.
Розважно нар. Разсудительно, благоразумно.
Тихісічкий, -а, -е. = тихісінький. Вх. Лем. 473.
Умовлений, -а, -е. Условленный. Се був умовлений знак. К. МБ. II. 128.
Ушкварити, -рю, -риш, гл. 1) Изжарить, что либо жирное, въ жирѣ. 2) Ударить, отколоть, задать, дернуть. По голові лозиною як ушкварить. Г. Барв. 4 40. Вшкваримо, хлопці, гопака. Вшкварив по струнах. Шевч. 243. На третій (день) як ушкварить дощ. Стор. І. 71.
Нас спонсорують: