Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розсоханя
розсохатий
розсохач
розсохтися
розсохуватий
розспіватися
розставання
розставатися
розставити
розставляти
розстання
розстановити
розстановляти
розстань
розстаньки
розстаратися
розстаруватися
розстарцюватися
розстати
розстатися
розстебнути
розстелити
розстеляти
розстелятися
розстервитися
розстилати
розстилатися
розстібати
розстібатися
розстогнатися
розстрелити
розстригати
розстрілювати
розстрявати
розстряватися
розстукатися
розступатися
розстьоба
розсувати
розсуватися
розсуд
розсудець
розсуджувати
розсужати
розсуканий
розсукати
розсукувати
розсумуватися
розсунути
розсупонити
розсупонитися
розсучий
розсякати
розування
розум
розумаха
розумець I
розумець II
розуміння
розуміти 2
розумітися
розумний
розумник
розумниця
розумнішати
розумно
розумовий
розумок
розумування
розумувати
розфійниця
розцвірінькатися
розцвіркатися
розцвісти
розцвіт
розцвітати
розцвітатися
розцвяхувати
розцілувати
розцілуватися
розцінити
розцінувати
розціпити
розціпляти
розцокотатися
розцуратися
розчавити
розчавичити
розчавушити
розчавчити
розчастувати
розчати
розчах
розчахнути
розчахнутися
розчвакати
розчепаритися
розчепити
розчепірити
розчепіритися
розчепнутися
розчервонітися
розчесати
розчетвертувати
розчина
розчинати
розчинатися
розчинити
розчинка
розчиняти
розчинятися
розчислити
розчисляти
розчистити
розчитатися
розчищати
розчіплювати
розчіплюватися
розчісувати
розчісуватися
Грудкува́тий, -а, -е = Грудуватий. Грудкувата дорога. Херс.
Діркува́тий, -а, -е. Имѣющій много дыръ, дырчатый, ноздреватый. Н. Вол. у. Дуже діркуватий хліб з сеї муки, — не знати, чого воно так. Камен. у.
Облузати, -заю, -єш, гл. Ошелушить.
Перемліти, -лію, -єш, гл. Изныть, истомиться отъ страха, тревоги. Білу ніч просиділа під коморою, перемліла. Мир. Пов. II. 75.
Пральник, -ка́, м. = праник.
Провірчувати, -чую, -єш, сов. в. провертіти, -рчу, -тиш, гл. Просверливать, просверлить, пробуравить. Провірчуй дірку в дошці отим великим свердлом. Харьк. у.
Розмішати Cм. ii. розмішувати.
Трачка, -ки, ж. Лѣсопильня. Шейк. Шух. І. 181.
Хлядрувати, -рую, -єш, гл. Расписывать узорами глиняную посуду. Тра хлядрувати миски. Канев. у.
Чикати, -каю, -єш, гл. 1) Рѣзать ножемъ, ножницами. 2) О птицахъ: чирикать, стрекотить. Сорока чикат. Вх. Лем. 482.
Нас спонсорують: