Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розсоханя
розсохатий
розсохач
розсохтися
розсохуватий
розспіватися
розставання
розставатися
розставити
розставляти
розстання
розстановити
розстановляти
розстань
розстаньки
розстаратися
розстаруватися
розстарцюватися
розстати
розстатися
розстебнути
розстелити
розстеляти
розстелятися
розстервитися
розстилати
розстилатися
розстібати
розстібатися
розстогнатися
розстрелити
розстригати
розстрілювати
розстрявати
розстряватися
розстукатися
розступатися
розстьоба
розсувати
розсуватися
розсуд
розсудець
розсуджувати
розсужати
розсуканий
розсукати
розсукувати
розсумуватися
розсунути
розсупонити
розсупонитися
розсучий
розсякати
розування
розум
розумаха
розумець I
розумець II
розуміння
розуміти 2
розумітися
розумний
розумник
розумниця
розумнішати
розумно
розумовий
розумок
розумування
розумувати
розфійниця
розцвірінькатися
розцвіркатися
розцвісти
розцвіт
розцвітати
розцвітатися
розцвяхувати
розцілувати
розцілуватися
розцінити
розцінувати
розціпити
розціпляти
розцокотатися
розцуратися
розчавити
розчавичити
розчавушити
розчавчити
розчастувати
розчати
розчах
розчахнути
розчахнутися
розчвакати
розчепаритися
розчепити
розчепірити
розчепіритися
розчепнутися
розчервонітися
розчесати
розчетвертувати
розчина
розчинати
розчинатися
розчинити
розчинка
розчиняти
розчинятися
розчислити
розчисляти
розчистити
розчитатися
розчищати
розчіплювати
розчіплюватися
розчісувати
розчісуватися
Богобоязно, нар. = богобійно.
Засла́ти I Cм. засилати.
Затріпоті́ти, -почу́, -чеш, гл. Затрепетать. Стор. II. 172. Вона як жар почервоніє і затріпотить. Стор. МПр. 33. Квіточки затріпотіли. Г. Барв. 219.
Клечання, -ня, с. Срубленныя небольшія деревья и древесныя вѣтви съ листьями въ домахъ и на дворахъ на Троицу. Чуб. III. 185.
Круглість, -лости, ж. Круглота, шарообразность. Про круглість землі я трохи чи не сам доміркувався. Ком. І. 48.
Насвари́тися, -рю́ся, -ришся, гл. 1) Разсердиться на кого, погрозить кому. 2) Вдоволь нассориться, набраниться.
Припорошити, -шу́, -шиш, гл. Присыпать. І мій волос сивина геть припорошила. Млак. 10.
Саможер, -ра, м. Себя ядущій. К. ХП. 53.
Укопуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. укопатися, -паюся, -єшся, гл. 1) Зарываться, зарыться, закопаться, углубиться. Од ворога сховаєшся, як у землю вкопаєшся. Ном. № 14255. 2) Вскапывая свое поле, прихватывать, прихватить чужаго.
Худавий, -а, -е. 1) Худоватый, довольно тощій. Вх. Лем. 479. 2) Бѣдный. Вх. Лем. 479.
Нас спонсорують: