Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розсоханя
розсохатий
розсохач
розсохтися
розсохуватий
розспіватися
розставання
розставатися
розставити
розставляти
розстання
розстановити
розстановляти
розстань
розстаньки
розстаратися
розстаруватися
розстарцюватися
розстати
розстатися
розстебнути
розстелити
розстеляти
розстелятися
розстервитися
розстилати
розстилатися
розстібати
розстібатися
розстогнатися
розстрелити
розстригати
розстрілювати
розстрявати
розстряватися
розстукатися
розступатися
розстьоба
розсувати
розсуватися
розсуд
розсудець
розсуджувати
розсужати
розсуканий
розсукати
розсукувати
розсумуватися
розсунути
розсупонити
розсупонитися
розсучий
розсякати
розування
розум
розумаха
розумець I
розумець II
розуміння
розуміти 2
розумітися
розумний
розумник
розумниця
розумнішати
розумно
розумовий
розумок
розумування
розумувати
розфійниця
розцвірінькатися
розцвіркатися
розцвісти
розцвіт
розцвітати
розцвітатися
розцвяхувати
розцілувати
розцілуватися
розцінити
розцінувати
розціпити
розціпляти
розцокотатися
розцуратися
розчавити
розчавичити
розчавушити
розчавчити
розчастувати
розчати
розчах
розчахнути
розчахнутися
розчвакати
розчепаритися
розчепити
розчепірити
розчепіритися
розчепнутися
розчервонітися
розчесати
розчетвертувати
розчина
розчинати
розчинатися
розчинити
розчинка
розчиняти
розчинятися
розчислити
розчисляти
розчистити
розчитатися
розчищати
розчіплювати
розчіплюватися
розчісувати
розчісуватися
Березка, -ки, ж. 1) = берізка. Очерет, повитий березкою. О. 1862. ѴІІІ. 16. 2) — болотяна. Betulahumilis Schrank. ЗЮЗО. І. 114.
Замо́жний, -а, -е. Зажиточный, состоятельный. Родич мій був хазяїн заможний, хлібороб. МВ. ІІ. 75. Зізвав к собі панів вельможних, старих, чиновних і заможних. Котл. Ен. IV. 49., Ум. заможненький. Заможненька була дівчина. Г. Барв. 449.
Затьо́р, -ру, м. 1) Скопленіе льда во время ледохода. Тут на березі, саме на Ненаситці, стояв водяний млин якогось купця; та знесло його, як був затьор. Екатер. у. 2) дава́ти затьо́ру. Колотить, бить сильно. Пану Геленору смертельного дали затьору, і той без духу тут зоставсь. Котл. Ен. V. 67.
Лебедонько, -ка, м. Ум. отъ лебідь.
Ма́мка, -ки, ж. 1) Ум. отъ мама. Люблю, мамко, Івана. Та нема тих городянок, що продають рідних мамок. Мил. 192. 2) Мамка, кормилица.
Порости I мн. Заросли. Зміев. у.
Роздати, -ся. Cм. роздавати, -ся.
Стремено, -на, с. 1) Стремя. Горе й тому козакові, що все їздить на коневі, із стремен ноги не виймає. Чуб. V. 130. 2) Штрипка. До сіх то шараварок здумав він стремена вчепити. Св. Л. 167. 3) Cм. ключ 6. Шух. І. 253. 4) = стрем'я. Вх. Зн. 67. Ум. стременце, стремінце, стреме́нечко, стреме́ночко. Чуб. III. 308. Чуб. V. 150. На стременочка ступає, на сіделечко злягав. Чуб. III. 204.
Тіснісічко нар. = тіснісінько. Шейк.
Хабник, -ка, м. Кустарникъ. Вх. Зн. 76.
Нас спонсорують: