Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ропнути

Ропнути, -ну, -неш, гл. Перднуть. Старість — не радість: що кашлянеш, то й ропнеш. Ном. № 8682, стр. 288.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОПНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОПНУТИ"
Гуси́нець, -нця, м. Раст. Gagea pusilla Schult. ЗЮЗО. І. 123. Cм. Гусятник.
Забарвля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. заба́рвити, -влю, -виш, гл. Окрасить, придать окраску, придать цвѣтъ.
Зазімо́ваний, -а, -е. Отощавшій за зиму. І зазімовану свиню вивозять (на Юрія) на лубку на степ пастись. ХС. І. 76.
Зла́комитися, -млюся, -мишся, гл. Польститься, соблазниться. Злакомився на калитку, взяв собі багатирку. Чуб. V. 215. Злакомився на гроші та й не сказав нікому, що старшина вбив Оверка. Н. Вол. у.
Кужелина, -ни, ж. = кужіль. Навинула кужелину, та й не пряла. Грин. III. 325.
Мерля́тина, -ни, ж. 1) Специфическій запахъ животнаго: собачій, козлиный. Мнж. 185. 2) Мездра, мездрина. Мнж. 185.
Наги́ркати, -каю, -єш, гл. = нагарчати.
Помірне, -ного, с. Подать отъ мѣры.
Росхристя, -ті, об. Ходящій съ открытой грудью.
Тепличка, -ки, ж. Ум. отъ теплиця.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОПНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.