Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

роскроїти
роскроїтися
роскрукатися
роскрут
роскрутити
роскруття
роскручувати
роскручуватися
роскрякатися
роскублитися
роскувакатися
роскувати
роскудкудакатися
роскудлати
роскудлувати
роскудлуватися
роскудовчити
роскудовчувати
роскудовчуватися
роскузьомитися
роскуйдати
роскуйдити
роскуйдувати
роскуйовдити
роскуйовдитися
роскукарікатися
роскульбачити
роскуматися
роскупити
роскуповувати
роскурвитися
роскурити
роскурювати
роскурюватися
роскусити
роскути
роскучматися
роскуштувати
роскуштуватися
роскушувати
роскушуватися
роскущитися
рославий
рослий
рослина
росомаха
росонька
роспад
роспадатися
роспадина
роспаковувати
роспал
роспалатися
роспалина
роспалити
роспалка
роспалювати
роспалюватися
роспаляти
роспанахати
роспаношитися
роспари I
роспари II
роспарити
роспарки
роспаровувати
роспарювати
роспарюватися
роспасати
роспасатися
роспаскудити
роспаскудитися
роспасти
роспастися
роспатлати
роспатлувати
роспатлуватися
роспатякатися
роспач
роспачливий
роспачливо
роспаш
роспашистий
роспащикуватися
роспаювати
роспаюшитися
роспекти
росперезати
росперізувати
росперізуватися
росперти
роспестити
роспеститися
роспечатати
роспечатувати
роспиватися
роспилювати
роспинання
роспинатель
роспинати
роспинатися
роспинджений
роспиндитися
роспинка
роспирскатися
роспирскуватися
росписати
росписка
росписуватися
роспитати
роспитися
роспиток
роспитування
роспитувати
роспитуватися
роспихати
роспишнитися
роспищатися
роспізнавати
роспізнаватися
Годинник, -ка, м. Часы. Годинник на стіні цокав. Левиц. І. 34. Годинник ржавий і старий, за дверми виснеш ти. Щог. В. 140. Пан чекатиме нас об одинадцятій годині, — промовив Искра, устаючи з канапки і виймаючи з-за пазухи свого годинника. Морд. Пл. 41. У Лемковъ: стѣнные часы: Вх. Лем. 404. Cм. еще: година 1, годинка 2, годильник.
Засича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Зашипѣть (о змѣѣ). Гадюка хоч не вкусить, то засичить. Ном. № 2878.
Звива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. зви́тися, зів'ю́ся, -єшся, гл. 1) Извиваться. Звивається коло мужа єще гірше того ужа. Коцип. 19. 2) Вертѣться около чего; хлопотать заботиться. Швидкі, в'юнкі (жиди) звиваються коло покупців, як ті в'юни. Левиц. І. 107. Звивається проміж гостями, як та ластівка. Г. Барв. 180. Баба звивалась миттю всюди. Г. Барв. 486. 3) Взвиваться, взвиться. Звивавсь огонь понад землею. К. Псал. 176. Звилась стріла нижче хмари. Рудч. Ск. II. 99. Та ще хміль, та ще зелененький на тичину не звився. Макс. 60. Над хатами звивавсь угору дим. Г. Барв. 122.
Побігач, -ча, м. Постоянно бѣгающій туда и сюда человѣкъ. Рк. Левиц.
Поперестоювати, -юємо, -єте, гл. То-же, что и перестояти, но во множествѣ.
Соболь, -ля, м. Соболь — животное, а также соболій мѣхъ. КС. 1882. IX. 416. Візьми шубу з оксамиту, соболями підшиту. Лукаш. 144. Употр. какъ ласкат. слово. Козаченьку, мій соболю, візьми мене із собою. Чуб. V. 84.
Спорожнити, -ся. Cм. спорожняти, -ся.
Червінка, -ки, ж. 1) Кровавый поносъ, дизентерія. Угор. Галиц. 2) Брюшной тифъ. Вх. Зн. 79. 3) Родъ рыбы: Leuciscus-erythrophtalmus. Вх. Пч. II. 19.
Черкнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ черкати. 1) Черкнуть, быстро провести одну черту. Черкнув раз пером та й уже. 2) Рѣзнуть. Черкнув ножем, — так кров і бризнула. Харьк. 3) Выпить сразу. Черкнув чарку, утерся й пішов. Харьк. 4) Побѣжать, броситься. А я черкну як ластівка та до перелазу. Щог. В. 21. Черкнув із неба, аж курить. Котл. Ен. І. 28. 5) Ударить. Черкнув його добре в ухо. Куля мене таки черкнула добре. Г. Барв. 406. 6) Бросить, швырнуть. Так черкнув ним (хлопцем) об землю, що аж загуло. Св. Л. 224. Як черкне мене вгору, то я фуркнув як з лука. МВ. (КС. 1902. X. 155).
Шельма, -ми, об. 1) Бранное: шельма. К. ЧР. 396. Шевч. 136. Стоїть шельма розлучниця, з милим обнялася. Чуб. V. 185. 2) = кадина. (Стрижевск.).
Нас спонсорують: