Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Довгово́вний, -а, -е. Длинношерстный (объ овцахъ).
Жовняр, -ра, м. и пр. = жовнір и пр.  
Загеркота́ти, -кочу́, -чеш, гл. Закричать (о гусяхъ).
Корсатка, -ки, ж. 1) Раст.? 2) — гірська. Рас. Hieratium aurantiacum. Шух. І. 20.
Латянка, -ки, ж. Одежда съ заплатами. У нас світилка-панянка, у неї сорочка латянка, буяри крали, латали і в світилки прибрали. Мил. 155.
Остиглувати, -лую, -єш, гл. Остановить для отдыха (скотъ). Чередники остиглували скотину біля річки. Зміев. у.
Підігнути, -ся. Cм. підгинати, -ся.
Протупати, -паю, -єш, гл. Протоптать.
Учащати, -щаю, -єш, гл. 1) Часто ходить куда; часто посѣщать кого. До титаря вчащає. Шевч. 569. Де люблять, не вчащай, де не люблять — не бувай. Посл. З того часу став учащати що-вечора. МВ. 2) Уменьшать, отдѣлять часть. І чужого не займай, і свого не вчащай. Кіевск. у.
Шкаповий, -а, -е. Сдѣланный изъ конской кожи. Чобітки шкапові. Шевч. 461.
Нас спонсорують: