Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Буркований, -а, -е. Вымощенный камнемъ, шоссированный. У Київі завше сухо, бо вулиці бурковані як поміст. Канев. у. Дорога.... буркована. Чуб. II. 182. Гн. II. 196.
Дима́н, -ну́, м. 1) Раст. Betonica officinalis. ЗЮЗО. І. 114. 2) Названіе вола темно-коричневаго цвѣта. КС. 1898. VII. 41.
Довгохво́стя, -ті, ж. Длиннохвостое существо. У гості до довгохвості ( = до чортяки). Ном. № 14106.
Небіжчик, -ка, м. 1) Покойникъ. 2) Бѣдняжка.
Опівзні, -нів. Cм. півзні.
Перервати, -ся. Cм. переривати, -ся.  
Понадрубувати, -бую, -єш, гл. Надрубить (во множествѣ). Кілочки понадрубувати треба, бо дуже довгі. Харьк. у.  
Псаломник, -ка, м. Псалмопѣвецъ. Желех.
Стемнілий, -а, -е. Стемнѣвшій.
Фурик, -ка, м. 1) Тачка. Вх. Уг. 278. 2) Колясочка для дѣтей. Вх. Уг. 278.
Нас спонсорують: