Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Брехня, -ні, ж. Ложь, вранье. Брехнею світ пройдеш, а назад не вернешся. Ном. № 6804. брехню точити. Врать. брехню завдавати. Обвинять во лжи. Не завдавай мені брехні, бо я зроду не брехала. Харьк.
Збур'Янува́тіти, -тію, -єш, гл. О травѣ: засориться сорными травами. Аф. 447.
Ірвати, ірву́, -ве́ш, гл. = рвати. Ірви тісто та в молоко кидай. Ном. № 13220.
Навча́ння, -ня, с. 1) Обученіе, преподаваніе. В самому методі навчання не видно... навіть і помислу про те, щоб знаннє в голові... організувалось у думаннє. К. Кр. 34. 2) Науськиваніе, подзадориваніе.
Помочи, поможу, -жеш, гл. = помогти. Желех.
Притин, -ну, м. Убѣжище, пристанище. Рветься душа, бо нема для неї притину на землі. Стор. МПр. 2.
Притупити, -плю́, -пиш, гл. Притупить. До обіда покосили, гострі коси притупили. Мет. 314.
Сплітачка, -ки, ж. Раст. Cuscuta epilinum. Вх. Лем. 469.
Струтити Cм. стручувати.
Хамелити, -лю́, -лиш, гл. Жевать съ трудомъ. Як молодою бувала, по сорок вареників їдала; а тепер хамелю-хамелю, насилу п'ятдесят умелю. Ном. № 8146.
Нас спонсорують: