Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Вертялка, -ки, ж. Метательное орудіе. Угор.
Відходитися, -джуся, -дишся, гл. Потерять способность ходить, кончить ходить. Ручки мої паперові одробилися, ніжки мої білесенькі одходилися. Чуб. V. 771.
Кривдно нар. Несправедливо, обидно. Е, братці, так на мене кривдно: у мене п'ятеро дітей, а стіки землі мені даєте. Канев. у.
Кукіль, -колю, м. Раст. Куколь, Agrostema githago. Лв. 96. Нехай радіє, поки надію серце гріє, поки росте з того зерна або кукіль, або пшениця. Шевч. 554. Вроди, Боже, жито-пшеницю, всяку пашницю, без куколю, без метлички. Чуб. III. 451. Ум. куніле́ць, кукільчик. Між щирим зерном єсть і кукілець. О. 1862. І. 65. Ой стану я, стану на нивці пшеницею... А я біля тебе буйним кукільчиком. Чуб. V. 574.
Лимпаче́вий, -а, -е. Сдѣланный изъ лимпачу. Херс.
Попіддовбувати, -бую, -єш, гл. То-же, что и піддовбти́, но во множествѣ.
Принести Cм. приносити.
Пропійний, -а, -е. Предназначенный для пропоя. Желех.
Сорок, -ка числ. Сорокъ. Найпередіш треба грішми зарятуваться, то сорокма карбованцями визволишся. Лебен. у.
Чепілик, -ка, м. = чепелик. Взяв ножик чепілик та й відтяв паличку. Гн. II. 25.
Нас спонсорують: