Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Відростання, -ня, с. Отростаніе. Харьк.
Загріва́ти, -ві́ю, -єш, сов. в. загрі́ти, -рі́ю, -єш, гл. 1) Согрѣвать, согрѣть. А чортяка до парубка, давай загрівати його. Г. Барв. 190. Та прихили своє личко, най моє загріє. Гол. IV. 452. 2) Проникнуть со своимъ тепломъ. Туди (в труну) й вітер не завіє, і сонечко не загріє. Мир. 183.
Незмінний, -а, -е. Неизмѣняемый; неизмѣнный.
Нестак нар. Не столько; не такъ то. Нестак то зробив, а що втомився.
Окопище, -ща, с. = окіп. Жидівське окопище, окописько. О. 1861. XI. Свид. 41.
Поїздовий, -а, -е. Относящійся къ свадебному поѣзду. Пісні поїздові співають дружки і свашки. Грин. III. 479.
Поприлучатися, -чаємося, -єтеся, гл. Присоединиться (о многихъ).
Порозрізувати, -зую, -єш, гл. Разрѣзать (во множествѣ).
Тушира, -ри, ж. Баранья шерсть второй осенней стрижки. Вх. Зн. 72.
Фукнутися, -нуся, -нешся, гл. = фукнути 1. Обернімся і фукнімся, і дупнем ногою. Гол. III. 510.
Нас спонсорують: