Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Верховода, -ди, ж. = оклій, Aspius lucidus. Вх. Пч. II. 18.
Відрізняти, -няю, -єш, сов. в. відрізни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Отдѣлять, отдѣлить. Вони вже двох синів одрізнили, а два з їми живуть. Пирят. у. Відрізняють дитину від матерньої мови. О. 1861. XI. 104. Майстер ще з неї (дитини) городянина зробить.... усіма звичаями од селян одрізнить. К. (О. 1862. ІІІ. 22). 2) Отличать, отличить. Мова.... відрізняє людей від инших звірів. Дещо.
Ди́хальний, -а, -е. Дыхательный.
Заклюба́чений, -а, -е. = заклебучений. Вх. Уг. 239.
За́пах, -ху, м. 1) Запахъ. Хрещатий барвінок сади устилає, запашний васильок три запахи має. Чуб. V. 487. 2) Родъ желтыхъ грибовъ. Вх. Уг. 239.
Камуз, -зу, м. Мелкіе куски. Зухвальцу на камуз роспасти. Федьк. Cм. гамуз.
Причалятися, -ля́юся, -єшся, гл. = причалюватися. Ці шалопути не причаляються до нас, цураються людей. Павлогр. у.
Простьобати, -ба́ю, -єш, гл. Простегать.
Човгання, -ня, с. Шарканье (ногами).
Шуя, шуї, ж. соб. Сволочь, шваль. Сама шуя в корчмі. Н. Вол. у.
Нас спонсорують: