Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Борінник, -ка, м. Работникъ при боронѣ. Н. Вол. у.
Вечернички, -чок, ж. мн. ум. отъ вечерниці.
Галювати, -люю, -єш, гл. 1) Тащить судно противъ воды людьми или лошадьми. Чер. у. 2) Рыскать. Галювали ціле літо по полю. Чуб. ІІІ. 239. 3) Пустовать, быть незанятымъ. Чого в тебе город галює, — хиба нема чого посадити?
Ковальня, -ні, ж. Кузница. Левч. 63. КС. 1889. V—VI, прилож. 75.
Лигну́ти, -гну́, -не́ш, гл. 1) Cм. лягати 2. 2) Ударить, хватить. Ларченка як хто по потилиці лигнув. Мир. ХРВ. 263.
Перешепт, -ту, м. Перешептываніе. Перешепти ночні із ницаками злими. К. ХП. 102.
Подобрішати, -шаю, -єш, гл. = подобріти.
Порох, -ху, м. 1) и во мн. порохи́. Пыль; прахъ. Порох з ніг ваших обтрусіть. Єв. Л. IX. 5. У хаті по стінах порохи. Камен. у. Вірли крильма землю збили, порохами скопотили. АД. І. 298. 2) Порохъ. Г. Барв. 403. Понавозили рушниць і великі запаси пороху й олива. Стор. МПр. 60. Ум. порошок.
Тереновий, -а, -е. Сдѣлавный изъ терна. Теренова наливка. Шейк.
Хм! меж. Гмъ! Полт. г.
Нас спонсорують: