Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Відморювати, -рюю, -єш, сов. в. відморити, -рю, -риш, гл. — бджоли. Морить, заморить пчелъ. Треба перед Спасом одморювати бджіл. Волч. у. (Лобод.).
Відьмище, -щі, ж. Ув. отъ відьма.
Вурдитися, -джуся, -дишся, гл. 1) О молокѣ: створаживаться. Херс. Галиц. 2) О людяхъ: дѣлать кислую физіономію.
Гуркотли́вець, -вця, м. Лѣсной голубь, дикій, сизый голубь, Columba oenas. Вх. Пч. II. 9.
Завда́ння, -ня, с. Задача; урокъ. Башт. 22.
Зсідати, -да́ю, -єш, сов. в. зсісти, ізся́ду, -деш, гл. 1) Возсѣдать, возсѣсть. Як чорт на його зсяде. Ном. № 3382. 2) Вставать, встать, сойти (съ лошади, напр.) Зсісти з коня.
Кутесик, -ка, м. Треугольникъ съ прямымъ угломъ. Кіев. г. Слов. Д. Эварн. Cм. кутас 2.
Овад, -да, м. = овід. Овад роси боїться. Ном. № 14025.
Побубнявіти, -віємо, -єте, гл. Поразбухать (во множествѣ). У мокрому горох полежав, та як побубнявів. Харьк.
Шкваритися, -рюся, -ришся, гл. Жариться. Шквариться, як шкурат на жару. Ном. № 2503. Сластьони шкварились. Греб. 372.
Нас спонсорують: