Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Ді́лати, -лаю, -єш, гл. 1) Дѣйствовать. 2) = Ді́яти. Бог знає, що ділає. Ном. № 33.
Зда́рити, -рю, -риш, гл. = подарувати. Що не здарить можність наша, най покриє ласка ваша. Гол. III. 505.
Минера́л, -лу, м. Минералъ.
Непокірниця, -ці, ж. Непокорная. Ти ж, (невістко), моєму роду непокірнице. Грин. III. 84.
Охрести, -тів, м. Принадлежности крестнаго хода: хоругви, кресты и пр. Оттут то було плачу, як охрести та мари принесли. МВ. (О. 1862. І. 87). ЗОЮР. II. 285.
Оцупіти, -пію, -єш, гл. Затвердѣть.
Пишнокрилий, -а, -е. Съ красивыми крыльями. Млак. (Желех.).
Поволятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. поводитися, -люся, -лишся, гл. Изъявлять, изъявить согласіе. Ходив, просив по всьому селу, щоб вони (громадяне) поволились на сході оддать мені землю. Не поволяються. Екатер. у. ( Залюбовск.).
Погрібач, -ча, м. Кочерга. Вх. Лем. 451.  
Риндзя, -зі, ж. Телячій желудокъ. Вх. Зн. 59.
Нас спонсорують: