Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Беркиць! меж. Для означенія момента паденія: кувыркъ! шлепъ! Беркиць у яр! Рудч. Ск. І. 2. Беркиць обидва під лаву. Мнж. 92.
Бовкнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бовкати. Тільки бовкне в дзвін, Ганна поперед усіх вже і в церкві. Левиц. І. 43.
Го́стонько, -ка, м. Ум. отъ гість.
Гризь! I меж. Выражаетъ грызеніе. Мнж. 26. Маня і справді, мов мишка, вхопила двома полюшками ядерце, мов та лапками, і гризь його! Сим. 210.
Досу́кування, -ня, с. Досучиваніе.
Потурчитися, -чуся, -чишся, гл. Отуречиться. АД. І. 233. Потурчився, побусурманився для панства великого. АД. І. 209.
Стариця, -ці, ж. 1) Старуха. От не було на молодиці, та сталось на стариці. Ном. № 10060. 2) Нищая. Шух. І. 33. 3) а) Шерсть отъ старыхъ овецъ. Зміев. у. б) Также овчина съ такихъ овецъ. Вас. 154.
Суміння, -ня, с. и пр. = сумління и пр. Хиба б же я суміння не мала, щоб я тобі загинути дала? Чуб. V. 57.
Терпкий, -а́, -е́ Терпкій. Груші, та такі терпкі та кислі. Рудч. Ск. II. 24., Ум. терпке́нький.  
Уторливий, -а, -е. .? вторлива ганна — то в'яне, то гарна.ном. № 3187
Нас спонсорують: