Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Грани́т, -ту, м. Гранитъ. Коріннями вчепилось у каміння і глибоко вросло аж до граниту. К. Іов. 18.
Дзвеніти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Звенѣть, звучать. Тілько дзвеніло шкло у вікнах. МВ. І. 132. Голос дзвенить. МВ. І. 110. Чи буде лад, чи не буде: в якому у мене усі дзвенить? Ном. № 13397. 2) Жужжать. Дзвенять трутні. Черкас. у.
Запропа́де нар. Напрасно. Ти служиш нам не запропале, тобі я добре заплачу. Котл. Ен. V. 47.
Клямбра, -ри, ж. 1) Родъ скрѣпы или деревянныхъ тисковъ, употребляющихся для удержанія вмѣстѣ сколачиваемыхъ досокъ. Перш треба у клямбри взяти, а потім вже шпуги заганяти. Подольск. г. 2) Скоба, скрѣпа желѣзная. Угор.
Комедія, -дії, ж. Комедія. Почав він... писати... комедії на театр. К. Гр. Кв. XVIII.
Незнайомий, -а, -е. Незнакомый, неизвѣстный.
Рухлий, -а, -е. Рыхлый. Земля рухла, скоро копається. Пятигор. окр.
Скрута, -ти, ж. Стѣсненное, затруднительное, тяжелое положеніе, состояніе, со множествомъ хлопотъ, дѣла.
Чотирдесять числ. Сорокъ. Чотирдесять янгеликів. МУЕ. III. 35.
Шалиґан, -на, м. Плутишка, мошенникъ. Борз. у.
Нас спонсорують: