Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Бубнити, -ню́, -ни́ш, гл. 1) О бубнѣ: издавать звукъ; играть на бубнѣ. Бубни бубнять. Рудч. Ск. II. 5. Бубон бубнить, скрипка грає. Ком. ІІ. № 529. 2) Разглашать, разносить. Грицько вгору іде, шумить, бубнить, куди йде, що в великім щастю. Pauli. II. 104.
Восьмеро числ. Восемь душъ, штукъ.
Жоржи́на, -ни, ж. Раст. георгина, Dahlia variabilis. ЗЮЗО. І. 120. Мил. 13. Нема цвіту світлішого над жоржину. Чуб. V. 440.
Князівство, -ва, с. Княжество.
Козьодрист, -ту, м. Раст. Galanthus nivalis. Вх. Пч. І. 10.
Куп'єваха, -хи, ж. = купина. Нѣжин. у., Богод. у.
Позагартовувати, -вую, -єш, гл. Закалить (во множествѣ).
Понадбовувати, -вую, -єш, гл. Пріобрѣсть. Сим. 199. Понадбовував добра.
Попоплакати, -плачу, -чеш, гл. Много плакать, наплакаться. Стара тії листи що-дня вичитує, — і попоплаче над ними, і попосміється. МВ. (О. 1862. III. 35). Що попоплакала мати наша покійна за батьком! О. 1862. X. 33.
Ревіль, -ля, м. = ревінь. Черк. у.
Нас спонсорують: