Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рокита

Рокита, -ти, ж. Ракита. Ой лежав козак убитий та у полі під рокитою. Чуб. V. 881. Ум. роки́точка. Мет. 56.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 64.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОКИТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОКИТА"
Відпрохувати, -хую, -єш, сов. в. відпрохати, -хаю, -єш, гл. = відпрошувати, відпросити.
Гильня, -ні, ж. Стая волковъ въ періодъ течки. Желех.
Грінчи́ти, -чу, -чиш, гл. Поджаривать (хлѣбъ). Угор.
Животи́ння, -ня, с. Внутренности. З дині треба викинути животиння. Лебед. у.
Капарисовий, -а, -е. Кипарисовый.
Людої́дний, -а, -е. Свойственный людоѣду, кровожадный. Желех. Ті прославляли війну людоїдну. О. 1861. І. 94.
Люля́та Въ колыбельн. припѣвѣ. Люлі, люлі, люлята. Мил. 40.
Нашильник, -ка, м. Нашильникъ (въ дышловой упряжи).
Пестун, -на, м. Баловень; нѣженка. Ум. пестуне́ць, пестунчик.
Рити, -рию, -єш, гл. 1) Рыть, копать. Дніпро берег риє, риє, яворові корінь миє. Шевч. 648. Понура свиня, а глибоко риє. Ном. № 7323. 2) рити на кого. Подкапываться подъ кого, строить козни. Риє та й риє на мене. Ном. № 9555.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОКИТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.