Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рокита

Рокита, -ти, ж. Ракита. Ой лежав козак убитий та у полі під рокитою. Чуб. V. 881. Ум. роки́точка. Мет. 56.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 64.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОКИТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОКИТА"
Вимочки, -чок, ж. мн. Спитой и высушенный чай. Рк. Левиц.
Гей II, гей-би, сз. = II. ге. Вх. Лем. 403.
Корівчина, -ни, ж. Плоховатая корова. Корівчина була та стара, дак і загинула.
Марнотра́та, -ти, ж. Расточительность, мотовство.
Немжитися, -жуся, -жишся, гл. Ежиться, мяться. У школі холодно, а баби зайшли погріться, — спасенниці, — та так немжаться баби, що холодно в хаті. Канев. у.
Неправдиво нар. 1) Лживо, неправдиво. 2) Притворно.
Новоселець, -льця, м. Вновь поселившійся, новопоселенець.
Продавання, -ня, с. Продажа, продаваніе. Харьк. у.
Труха, -хи, ж. 1) Измельченное сѣно. Шейк. 2) Кроликъ, Lepus cuniculus. Вх. Пч. ІІ. 6.
Шелом, -ма, м. Шлемъ. Брязчить шабля о шеломи, трещать списи гартовані. Шевч. 645. Ум. шеломо́к.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОКИТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.