рокита
Рокита, -ти, ж. Ракита. Ой лежав козак убитий та у полі під рокитою. Ум. роки́точка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 64.
Том 4, ст. 64.