Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ропутіти

Ропутіти, -чу́, -ти́ш, гл. = ропотіти. Люде ропутять на зборщика, що гроші вкрав. Міусск. окр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОПУТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОПУТІТИ"
Відвологнути, -ну, -неш, гл. Сдѣлаться влажнымъ, отсырѣть. Сухарі в погрібі одвологли. Рк. Левиц.
Жа́чка, -ки, ж. = жатка. Це кошено жачкою: бачите, як одмітно од того, де косою кошено. Полт. г.
Куропіння, -ня, с. Пѣніе пѣтуховъ. Учора я довго сиділа, аж до куропіння сидиш, все ждала, та ні, — не діждала. Сніп. 224.
Ма́ха, -хи, ж. Бревно, вставленное въ валъ вѣтряной мельницы, къ которому придѣлываются крылья. Н. Вол. у.
Роззяпина, -ни, ж. = роззявина.
Скоробреха, -хи, об. Враль, лгунъ.
Слатися II, -стелюся, -лешся, гл. 1) Стлаться, разстилаться. Мокрець стелеться густо, зілля рунисте. Слалась плачучи трава. 2) Стлать себѣ постель. От вони і почали на дворі слаться. Ном. № 6540. 3) — до ні́г. Припадать къ ногамъ.
Спорськати, -каю, -єш, гл. 1) Обрызгать, окропить. 2)різками. Выпороть.
Хуторець, -рця, м. Ум. отъ хутір.
Цокотун, -на, м. Говорунъ, щебетунъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОПУТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.