Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ропотіти

Ропотіти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Болтать безъ умолку, говорить всѣмъ сразу; бормотать. 2) Шумѣть при движеніи. Як летів, то й ропотів, як упав, то й пропав. Ном. № 13539. Cм. роптати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОПОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОПОТІТИ"
Богів, -гова, -ве Божескій, Богу принадлежащій. Мнж. 76. Чуб. III. 106. Чуб. V. 1125. богів шлях. Млечный путь. Черном. богова корова. Жукъ олень, Lucanus cervus. Вх. Пч. II. 27.
Брухатий, -а, -е. Брюхатый.
Відтіль, відтіля, нар. = відти. Втри вирви вигнали відтіль. Котл. Ен. І. 16. Він відтіля не втече. Рудч. Ск. II. 108.
Гу́зно, -на, с. Задница. Ном. № 2995, 2617.
Дзеле́ний, -а, -е. = Зелений. Подольск. г.
Дзеле́нка, -ки, ж. Насѣк. = Зеленяк. Вх. Пч. І. 5.
Мотуша́ти, -ша́ю, -єш, гл. Шевелить. І тілько й видно, що живий, бо раз-у-раз руками мотушає. Ромен. у.
Наддзю́бувати, -бую, -єш, сов. в. наддзю́бати, -баю, -єш, гл. Надклевывать, надклепать.
Собачка, -ки, м. и ж. 1) Ум. отъ собака. 2) Названіе одной изъ звѣздъ возлѣ созвѣздія Большой Медвѣдицы. Грин. І. 1. 3) Раст. Cynoglossum officinale L. ЗЮЗО. І. 120.
Четвертувати, -ту́ю, -єш, гл. = чвертувати. Греб. 366. Ріж мене, четвертуй, а я з тобою не піду. Стор. МПр. 36.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОПОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.