Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ропотіти

Ропотіти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Болтать безъ умолку, говорить всѣмъ сразу; бормотать. 2) Шумѣть при движеніи. Як летів, то й ропотів, як упав, то й пропав. Ном. № 13539. Cм. роптати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОПОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОПОТІТИ"
Блекота, -ти, ж. Раст. а) Conium maculatum. Шейк. б) = блекот. ЗЮЗО. І. 125.
Збогати́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = збагатити.
Нецнота, -ти, ж. Порокъ. Лучче цнота у болоті, як нецнота у золоті. Ном. № 4447.
Паршивий, -а, -е. 1) = пархатий. Ном. № 1035. Нате і мою мазничку на дьоготь, бо і моя голова паршива. Чуб. І. 264. 2) Плохой, скверный.
Прихвалювати, -люю, -єш, сов. в. прихвалити, -лю, -лиш, гл. Похваливать, похвалить, прихваливать, прихвалить. Зміев. у. «Як питатимуть (на ярмарку), чи добрий, так ти прихвали та ше й забожись». Коли так, вивів, давай прихвалювати та божитись, — люде і купили зараз. Мнж. 146.
Проскурень, -рня, м. Раст. Malva rotundi folia.
Розсолити Cм. розсолювати.
Сусідчин, -на, -не. Сосѣдкинъ. У сусідчиному садочку щось шепоче. МВ. І. 124.
Тверезість, -зости, ж. Трезвость. Шейк.
Ущемитися, -млюся, -мишся, гл. Вцѣпиться, впиться. Він кішку одірве та кине, а вона знов до його, та так і вщемиться. Пирят. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОПОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.