Жи́вність, -ности, ж. Пища, продовольствіе, припасы. Як полетів старий сокіл на чужу україну живности доставати.
Задіва́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. заді́тися, -нуся, -нешся, гл. 1) Вдѣваться, вдѣться. 2) Дѣваться, дѣться; пропасть, исчезнуть.
Затя́жець, -жця, м. Завербованный въ войско, участникъ вольнаго военнаго отряда, — напр. такъ называли гайдамаковъ.
Ліниві́ти, -вію, -єш, гл. Дѣлаться лѣнивымъ.
Мандебуряни́к, -ка, м. Хлѣбъ изъ муки и картофеля, называемаго мандебурка.
Панитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Держать себя но барски. Ой ну, мила, не панись, да в оглоблі становись, бо дворянського ти роду, не ходила в возі зроду.
Письмо, -ма, с. 1) Писаніе; рука. 2) Грамотность. 3) Письмо. А я ж тії листи, а я ж тії письма сам перечитаю. 4) Святе Письмо. Священное писаніе. Ти аю Святе Письмо в руки береш-читаєш, нас, простих людей, на все добре наставляєш. Дума. 5) = писання 3. Ум. писе́мце, письмечко.
Півшоста числ. Пять съ половиною.
Понатискатися, -каємося, -єтеся, гл. Натолпиться. У кормчу понатискалось людей.
Поринути, -ну, -неш, гл. Хлынуть. Спершу я сміявсь, а потім поринули сльози.
