Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

росий

Росий, -а, -е. = русий. О. 1862. IV. 8. Розчеши росу косу. О. 1861. XI. Св. 46.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСИЙ"
Добрі́шати, -шаю, -єш, гл. Становиться добрѣе.
Женихли́вий, -а, -е. Любящій ухаживать за женщинами. Гол. II. 254.
Жура́ 2, -ри́, ж. = журба. Мамі на журу взяли сина у москалі. Камен. у. Мислять люде, що я не журуся, а я таку журу маю — лиш не подаюся. Гол. II. 759. Ум. жу́рка. Вх. Зн. 17.
Каверзниця, -ці, ж. Проказница. Пішла по хаті вихилятись, а за нею й друга каверзниця — Секлета. Де й сльози поділись — усі в сміху. Г. Барв. 47.
Набенкетува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Панироваться.
На́видіти I, -джу, -диш, гл. Любить. Він навидить цю дівчину. Борз. у. Вони мого дуже навиділи зроду. Федьк.
Пірвати, -рву, -веш, гл. 1) Порвать, разорвать. 2) Схватить.
Позаковувати, -вую, -єш, гл. Заковать (многихъ). Білі ніжки позаковували. Чуб. V. 995.
Понаскіпувати, -пую, -єш, гл. Наколоть (щенокъ, — во множествѣ).
Самошість. Самъ-шестъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОСИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.