Вилиці, -ць, ж. мн. 1) = вила 2. Также какъ часть мотовила. 2) Въ куркѣ кремневого ружья пластинки, въ которыя вставляется кремень. 3) Въ ножницахъ — часть отъ винта до острыхъ концовъ. 4) Часть цѣпа. Cм. вуголов. 5) Боковая сторона морды четвероногаго животнаго. У тих волів під вилицями, коло щелепів були такі нарости. 6) Затылокъ рыбы.
Вичути, -чую, -єш, гл. Прослышать, услышать о чемъ. Посилают купити там, де вичуют, же туньша, а добра.
Відцвітатися, -таюся, -єшся, сов. в. відцвістися, -туся, -тешся, гл. Отцвѣтать, отцвѣсти. Рожа одцвілася, а калина началася.
Деліка́тність, -ности, ж. Нѣжность.
Зривати, -ва́ю, -єш, сов. в. зірвати, -рву, -веш, гл. 1) Срывать, сорвать. Квітку зірвала, за голову клала. 2) — бунт. Поднять бунтъ, возмущеніе. Звели нам під москалів тікати, або звели нам з ляхами великий бунт зривати. 3) зірвати бики. Выпречь быковъ изъ ярма. 4) — спину, мишки. Лѣченіе поясницы посредствомъ оттягиванія руками кожи отъ спины. 5) зірвана дорога. Дорога съ замерзшею на ней грязью, изрѣзанною раньше колесами.
Незрахований, -а, -е. Неисчислимый, несчетный. Скарб великий, незрахований.
Повидніти, -ніє и повиднішати, -шає, гл. безл.
1) Проясниться.
2) Разсвѣсть.
Спогріти, -грію, -єш, гл. О желѣзѣ: сварить, спаять. Спогріти треба ковалю єдну штабу до другої.
Старувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Проводить старость. 2) Распоряжаться въ качествѣ стараго и старшаго. Чемеричка побивалась мов несамовита, наскликала прать і мазать, шити і білити сіять борошно, вчиняти і діжу місити. Харитина ж так, як пані, тільки старувала. 3) Разсуждать, какъ старикъ. Хто тілько старує, а робить — не доробляє.
Услуговувати, -вую, -єш, гл. Услуживать. Се ж того так Антін їй і вслуговував. Раз ізняв у неї коромисло з плечей та й поніс відра в пекарню. Він вам услуговує.
