Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ревіти
ревливий
ревне
ревнивий
ревний
ревниці
ревно
ревнувати
ревнути
ревнява
ревти
ревтух
ревун
ревучий
рега
регіт
регітно
регітня
регнути
реготання
реготати
реготатися
реготи
реготіння
реготіти
реготітися
реготливий
реготно
реготня
реготун
реготуха
регула
редечка
редута
редька
реестр
реестровий
реєнт
реєстер
реж
резеда
рейвах
рейдити
рейка
реймент
рейментарський
рейментарь
рейментарювати
рейтар
рекрут
ректи
ректор
ректорство
ректорський
реля
ремгати
ремез
ремезин
ремезонько
ремезувати
ременарь
ременик
ременнак
ременяний
ремесло
ремесний
ремесник
ремесницький
ремесниця
ремесниченько
ремесничий
ремесничок
ремество
ремествувати
ремиґати
ремінець
ремінний
ремінник
реміння
ремінчик
ремінь
реміняка
ремісник
ремно
ремсати
ремст
ремство
ремствувати
ремстити
ремсть
рем'я
ренджиґло
ренське
реньґорт
репалка
репанець
репаний
репаник
репанка
репати
репатися
репет
репетування
репетувати
репик
репиця
репігати
репіжити
репнути
рептух
репчин
реп'ях
реп'яхівка
реп'яшковий
реп'яшок
рескаль
ретельне
ретельний
ретитися
ретізь
Басик, -ка, м. Ум. объ бас.
Висліпати, -паю, -єш, гл. Увидѣть, замѣтить (о людяхъ съ слабымъ зрѣніемъ).
Гру́здь, -дя́, м. Грибъ: груздь, Agaricus piperatus. Чуб. V. 1183.
Да́ром нар. 1) Даромъ, безвозмездно. Всім дівочкам роспродає, Галочці даром дає. Мет. 302. Поймайте мені перловий вінок, я вам, молода, даром, не схочу: первому рибалочці — перловий вінок, другому рибалочці — щирозлотий перстень. Чуб. ІІІ. 305. Ті вже повмірали, що даром давали, давно їх нема. Ном. 4626. 2) Напрасно, попусту; безъ пользы. Вже не даром Левко каже. Кв. II. 249. Нехай таки я не даром житиму на світі. Кв. І. 158. Се щось не даром. Это что то не спроста. 3) Да́ром що = Дарма́ що. Ном. № 405.
Оплать, -ті, ж. 1) Расходы. В хазяйстві оплать велика: на робітника, на вози. Рк. Левиц. 2) Подать, налоги. Оплать велика. Подол. г.
Позаборонювати, -нюю, -єш, гл. Запретить (во множествѣ).
Понастобурчувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и насто(в)бурчити, но во множествѣ.
Престільниця, -ці ох. Верхняя доска стола? Війшов Івасенко до новой світлиці, лежить миленька на престільниці. Гол. І. 181.
Субітник, -ка, м. 1) Наказываемый по субботамъ. 2) Поминальная книга, субботникъ, синодикъ. В субітник Фоку записали. Мкр. Г. 70. Запишімо, стара, часть грошей на церкву, щоб нас поминали, щоб нас записали в субітник. Левиц. І. 381.
Узорець, -рця, м. Ум. отъ узір.
Нас спонсорують: