Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розгниватися
розгнівати
розгніватися
розгнівити
розгнівитися
розгніздитися
розгноїтися
розгноюватися
розговіни
розговітися
розговорити
розговоритися
розговорки
розговорювати
розгов'ядний
розгодинитися
розгодинюватися
розгойдати
розгойдувати
розгойдуватися
розголоблювати
розголос
розголосити
розголоситися
розголошати
розголошувати
розгомонітися
розгонити
розгониха
розгопцюватися
розгордитися
розгордіти
розгордуватися
розгорити
розгорнути
розгородити
розгорожувати
розгортати
розгортатися
розгортувати
розгортуватися
розгорювати
розгорюватися
розгоряти
розгорятися
розгоститися
розгостюватися
розграбати
розгребти
розгрижити
розгризати
розгризтися
розгрібати
розгріматися
розгрімотатися
розгрішати
розгрішення
розгромаджувати
розгромити
розгромляти
розгрузити
розгрунчити
розгрязити
розгубити
розгублювати
розгублюватися
розгудець
розгуджувати
розгукатися
розгулятися
розгуркатися
розгуркотатися
розгуторити
розгуторитися
розґедзґатися
роздабарювати
роздавальник
роздавання
роздавати
роздаватися
роздавити
роздавлювати
роздавлюватися
роздайко
роздарити
роздарковуватися
роздаровувати
роздати
роздача
роздвій
роздвоїти
роздвоювати
роздвоюватися
роздебендювати
розденати
розденчити
роздерти
розджохатися
роздзвонитися
роздзьобати
роздзявити
роздзявляти
роздзявлятися
роздзяпити
роздзяплювати
роздзяплюватися
роздивитися
роздивлятися
роздимати
роздиматися
роздирати
роздиратися
роздичавіти
роздичати
роздівання
роздівати
роздіватися
роздіймати
розділ
розділення
Гишпанець, -нця, м. Испанецъ. Индиком ходить там гишпанець. Котл. Ен. IV. 12.
Доки́дати 1, -даю, -єш, гл. Добросать.
Єрети́ця, -ці, ж. Еретичка. КС. 1883. VII. 586.
Запискота́ти, -чу́, -чеш и запискоті́ти, -чу́, -тиш, гл. Запищать. В один голос так і запискотіли: спасибі вам, дядечку Кирило, за вашу ласку. Стор. І. 112.
Захарчува́ти, -чу́ю, -єш, гл. Заморить голодомъ.
Кобилинець, -нця, м. Конскій пометъ. Вх. Уг. 245.
Низовець, -вця́, м. Запорожскій казакъ. К. ЧР. 137.
Підхвалювати, -люю, -єш, сов. в. підхвалити, -лю́, -лиш, гл. Прихваливать, прихвалить. Левиц. І. 80. Батько ті играшки підхвалював. Мир. ХРВ. 83.
Поряжатися, -жаюся, -єшся, гл. = поражатися. Ой там братя ряжаться, поряжаються: ой шо ми дамо, подаруємо зятю свойому? МУЕ. І. 134. (Полт.).
Розривати I, -ва́ю, -єш, сов. в. розірвати, -ву, -веш, гл. Разрывать разорвать. Черепаха знає, де єсть розрив-трава: як обгородити її гніздо, то вона сим зіллям зараз розриває. Чуб. І. 66. А вовчик сіресенький воли розірвав. Чуб. V. 308. Розірвали моє серце на дві половині. Чуб. V. 308. Шлюбу не розірве: казав бо при вінчанні, що не покину її аж до смерти. Кв.
Нас спонсорують: