Владика, -ки, м.
1) Владыка. Своя рука — владика. І не верстовії, а вольнії, широкії скрізь шляхи святії простелються і не знайдуть шляхів тих владики. А раби тими шляхами позіходяться докупи.
2) Архіерей, владыка. Борода як у владики, а сумління як у шибеника.
Говорушка, -ки, ж.
1) Ум. отъ говоруха.
2) мн. Родъ грибовъ.
Ґайди́ця, -ці, ґа́йдичка, -ки, ж. Ум. отъ ґайда 1, 2.
Жнія, жнії, ж. Жница. Крешуть, мов блискавиця, серпи у добрих жній. Приберися, наша господинько, перед нами жніями. Ум. жнійка. Вже сонечко зійшло, росиця опала, а моя жнійка не бувала.
Зсукати Cм. зсукувати.
Одружити, -ся. Cм. одружувати, -ся.
Повнаджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Повадиться (о многихъ).
П'ятниця, -ці, ж. Пятница. Був день п'ятниця. По народному повѣрью есть и святая этого имени или просто сверхъ-естественное существо — женщина. Изъ устъ нар. Ум. п'ятінка, п'ятни́ченька. п'ятнонька. перші п'ятінки́. Препод. Параскевы 14 октября. другі п'ятінки́. Параскевы 28 окт.
Смуткувати, -ку́ю, -єш, гл. Грустить. Смуткувала Марина осінь, смуткувала й зіму.
Шкут, -та, м.
1) Ни къ чему негодный человѣкъ.
2) Слабосильная скотина.
