Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

римаренко
римарівна
римарка
римарство
римарський
римарчук
римарчя
римарщина
римарь
римарювати
римщина
ринва
ринґач
ринда
риндач
риндза
риндзак
риндзка
риндзя
риндя I
риндя II
ринка
ринов
риновка
ринок
риночка
ринути
ринь
риньовка
ринявець
ринявий
рип I
рип! II
рипа
рипати
рипатися
рипиґатися
рипіти
рипкати
рипливий
рипнути
рипотня
рипу-рипу!
рипяк
риса
риска
рискалина
рискаль
рист!
ристь
ристю
ристячком
рисування
рисувати
рись
рити
ритися
ритки
ритьми
рихва
рихта
рихтельне
рихтик
рихтино
рихтувати
рихтуватися
рицарство
рицарський
рицарь
рицарювати
ричати
ричка
ричківня
ришляк
риштак
риштування
риштувати
риштуватися
риштунок
рів
рівен
рівень
рівець
рівний
рівнина
рівнісінький
рівнісінько
рівність
рівно
рівновага
рівновагий
рівноваговий
рівноважитися
рівноважний
рівноденник
рівнозначний
рівноправний
рівноправництво
рівноправно
рівночасний
рівночасність
рівночасно
рівня
рівнява
рівняти
рівнятися
рівчак
рівчастий
рівчачок
рівчик
ріг
рід
рідина
рідішати
рідкий
рідко
рідкодубина
рідкозубий
рідколісся
рідний
Боярський, -а, -е. 1) Боярскій. 2) Шаферскій. Бере старший боярин боярські шапки і несе Ух у хату. МУЕ. І. 123.
Бугила, -ли, ж. Раст. Anthriscus sylvestris. Анн. 39. Вирізав ту бугилу і зробив з неї дудку. Рудч. Ск. І. 157.
Верлань, -ня, м. Крикунъ. Горлань, верлань, кулачник страшний. Котл. Ен. V. 66.
Відміняти, -няю, -єш, сов. в. відміни́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Перемѣнять, перемѣнить, измѣнять, измѣнить. Природу тяжко одмінити. Ном. № 3208. відмінило. Перемѣнилось. Вчора був великий мороз, а сьогодня відмінило. 2) Покупать, купить и поставить восковую свѣчу въ церкви. Відміню святій Покрові свічку дорогую і на корогов до церкви двісті подарую. Мкр. Н. 14. Відмінила свічечку за копієчку. Ном. № 12832. У Кулиша не только о свѣчкѣ, а вообще подарить, пожертвовать. Псалтирщик шість неділь псалтир читав, а за те йому покійного батька свиту відмінили і хустку, і малахай. ЗОЮР. II. 287. 3) Выкупать, выкупить изъ неволи. Турчин-турчинойку, не губь мене молодойку: їде мамця відмінити. АД. І. 100.
Ді́ти, -те́й, с. мн. отъ дитя. Дѣти. Діти! діти! Добре з вами в літі, а зімувати — горювати. Ном. № 557. Прийми, мила, хоч малії діти! — Ой не хочу я дітей приймати, будеш, милий, і сам годувати. Мет. 266. З діте́й вихо́дити. Выходить изъ дѣтскаго возраста. Діла небагато в Насті: ще тоді вона з дітей виходила. МВ. ІІ. 36. Ум. Ді́тки, ді́тоньки, ді́точки. Твої дітоньки плачуть, їстоньки хочуть. Ном. № 337. Дітки, ще короткий час я з вами. Єв. І. XIII. 33. Клопочуся, бідкаюся з ночі до ночі, ніколи гаразд і діточками втішатися. МВ. ІІ. 17.
Занапаща́ти, -ща́ю, -єш, сов. в. занапасти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Погублять, погубить. Занапастив худібчину через свою дівчину. Чуб. V. 295. Степ широкий, край веселий та й занапастили. ЗОЮР. II. 254. Збавив я тобі віку, занапастив долю. Стор. МПр. 22.
Латвий, -а, -е. Легкій, нетрудный.
Підколотити Cм. підколочувати.
Росхристати, -таю, -єш, гл. Разстегнуть, открыть на груди. Сидить росхриставши сорочку. Котл. Ен. VI. 18.
Шарило, -ла, с. раст. Echium vulgare L. ЗЮЗО. І. 121.  
Нас спонсорують: