Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

римаренко
римарівна
римарка
римарство
римарський
римарчук
римарчя
римарщина
римарь
римарювати
римщина
ринва
ринґач
ринда
риндач
риндза
риндзак
риндзка
риндзя
риндя I
риндя II
ринка
ринов
риновка
ринок
риночка
ринути
ринь
риньовка
ринявець
ринявий
рип I
рип! II
рипа
рипати
рипатися
рипиґатися
рипіти
рипкати
рипливий
рипнути
рипотня
рипу-рипу!
рипяк
риса
риска
рискалина
рискаль
рист!
ристь
ристю
ристячком
рисування
рисувати
рись
рити
ритися
ритки
ритьми
рихва
рихта
рихтельне
рихтик
рихтино
рихтувати
рихтуватися
рицарство
рицарський
рицарь
рицарювати
ричати
ричка
ричківня
ришляк
риштак
риштування
риштувати
риштуватися
риштунок
рів
рівен
рівень
рівець
рівний
рівнина
рівнісінький
рівнісінько
рівність
рівно
рівновага
рівновагий
рівноваговий
рівноважитися
рівноважний
рівноденник
рівнозначний
рівноправний
рівноправництво
рівноправно
рівночасний
рівночасність
рівночасно
рівня
рівнява
рівняти
рівнятися
рівчак
рівчастий
рівчачок
рівчик
ріг
рід
рідина
рідішати
рідкий
рідко
рідкодубина
рідкозубий
рідколісся
рідний
Бойкатися, -каюся, -єшся, гл. = боятися. Вх. Уг. 228.
Докра́ювати, -кра́юю, -єш, гл. = докравати.
Знюхати, -хаю, -єш, гл. Почуять носомъ. Не ковбаса — не знюхаєш. Ном. № 5558. Гав-гав! за вітром щось мені її не чути. Не знюхаю. К. Дз. 48.
Мужи́к, -ка́, м. 1) Простолюдинъ, мужикъ. До панів пан, а до мужиків мужик. Ном. № 5879. 2) Мужъ. Жінка-голубочка пече млинці з полубочка, а мужик, щоб здоров, більш муки намолов. Ном. № 12359. Ум. мужичо́к. Хоч у мене мужичок з кулачок, а я таки мужикова жінка. Н. п. Ув. мужичище. А той мужичище взявся за бочище. Чуб. V. 686.
Нириця, -ці, ж. Рана, послѣ того, какъ прорветь нарывъ.
Перемітувати, -тую, -єш, сов. в. переметати, -мечу, -чеш, гл. 1) Перебрасывать, перебросить. МУЕ. III. 44. 2) Охватывать, охватить, обвить вокругъ. В около того... патика перемітує ватаг два рази ремінь. Шух. І. 191. 3)ба́рву. Измѣнять, измѣнить цвѣтъ. Буває ласице на зіму перемітує барву. Вх. Зн. 47.
Припадком нар. Случайно. Вх. Лем. 457.
Прогарчати, -чу, -чи́ш, гл. Проворчать. Щука узяв подарунок, доторкнувся устами до сукні молодої і щось прогарчав собі під ніс. Стор. МПр. 85.
Різко нар. 1) Рѣзко, пронзительно. Грайте, музики, різко, кланяйся, Ганнусе, матусі низько. Н. п. Камен. у. 2) Жестко. 3) Быстро. Мил. 134.
Сернюк, -ка, м. Самецъ серны, косули, Cervus capreolus. Вх. Пч. II. 6.
Нас спонсорують: