Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

римаренко
римарівна
римарка
римарство
римарський
римарчук
римарчя
римарщина
римарь
римарювати
римщина
ринва
ринґач
ринда
риндач
риндза
риндзак
риндзка
риндзя
риндя I
риндя II
ринка
ринов
риновка
ринок
риночка
ринути
ринь
риньовка
ринявець
ринявий
рип I
рип! II
рипа
рипати
рипатися
рипиґатися
рипіти
рипкати
рипливий
рипнути
рипотня
рипу-рипу!
рипяк
риса
риска
рискалина
рискаль
рист!
ристь
ристю
ристячком
рисування
рисувати
рись
рити
ритися
ритки
ритьми
рихва
рихта
рихтельне
рихтик
рихтино
рихтувати
рихтуватися
рицарство
рицарський
рицарь
рицарювати
ричати
ричка
ричківня
ришляк
риштак
риштування
риштувати
риштуватися
риштунок
рів
рівен
рівень
рівець
рівний
рівнина
рівнісінький
рівнісінько
рівність
рівно
рівновага
рівновагий
рівноваговий
рівноважитися
рівноважний
рівноденник
рівнозначний
рівноправний
рівноправництво
рівноправно
рівночасний
рівночасність
рівночасно
рівня
рівнява
рівняти
рівнятися
рівчак
рівчастий
рівчачок
рівчик
ріг
рід
рідина
рідішати
рідкий
рідко
рідкодубина
рідкозубий
рідколісся
рідний
Баштанчик, -ка, м. Ум. отъ баштан.
Затіня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. затіни́ти, -ню́, -ниш, гл. Затѣнять, затѣнить, покрывать, покрыть тѣнью, затемнять, затемнить. Твою головоньку весною калина не затінить. О. 1861. III. 17. Що то, Боже, хмара! сонце затінить. Лебед. у.
Звіта́ти, -ті́ю, -єш, гл. Привѣтствовать. Звітали пана пастирі, звітали миром і кадилом. Чуб. III. 328.
Кипіти, -плю́, -пиш, гл. 1) Кипѣть. В печі палає полум'я... кипить вечеря. Левиц. І. 5. У тих казанках киплять грішники. Стор. як у казані кипіти. Сильно i волноваться, шумѣть; сильно ссориться. На ярмарку — як у казані кипить, — такого народу. Харьк. Під'їхав Іванець із своїми запорожцями, і пійшло усе як у казані кипіти. К. ЧР. 312. У їх у хаті що-дня як у казані кипить: невістки не помиряться, а за їми й чоловіки — така сварка. 2) Волноваться. Як кипів ти в молодому вікові і як тугував на старости. Кв. Голова горить і серденько кипить, і тіло болить. Вовч. III. 15. Кипи, кипи, моє серденько, на ножі. Н. п.
Прохіра, -ри, об. Лукавый, хитрый, коварный человѣкъ или такое же животное. Прохіра лисиця. Білецк.-Нос., Приказки, кн. III., 77.
Ріпник, -ка, м. Работникъ, добывающій нефть. Желех.
Роспорощатися, -щу́ся, -щи́шся, гл. Раскричаться.
Руйнувати, -ну́ю, -єш, гл. Разрушать, разорять, истреблять, уничтожать. Згода дім будує, а незгода руйнує. Ном. № 3280. Тоді треба старе руйнувати, як є з чого нове будувати. Ном. № 13746. Руйнують твій народ поганці. К. Іов. 217. Тяжко важко заспіває, як Січ руйнували. Шевч. 8.
Хворяти, -ряю, -єш, гл. = хворіти. Після того хворяла вона днів зо три, чи й білш. Екатер. у.
Шемтіти, -мчу, -тиш, гл. Шуршать, производить шорохъ. Вх. Лем. 484.
Нас спонсорують: