Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

росиця

Росиця, -ці, ж. Ум. отъ роса. 2) = росянка. ЗЮЗО. І. 121.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСИЦЯ"
Гильнитися, -нюся, -нишся, гл. О волкахъ: бѣгать стаями въ періодъ течки. Желех.
До́бречко нар. Ум. отъ добре.
Ліпля́нка, -ки, ж. Мазанка, хижина изъ глины, изъ хворосту, облѣпленнаго глиной.
Ля́мент, -ту, м. = лемент.
Мистю́к, -ка, м. = мистець. Він мистюк зайців стріляти. Лебед. у.
Натоптаний, -а, -е. 1) Плотно набитый. 2) О головѣ: полная ума и знаній. Їй любо було одкривати світ його очім, утішно думати: з якою натоптаного головою виросте її онуча. Мир. ХРВ. 30.
Облавок, -вка, м. Бортъ (судна). Тогді козаки у каюки скакали, тую галеру за мальовані облавки брали та на пристань стягали. АД. І. 218.
Понатирати, -ра́ю, -єш, гл. Натереть (во множествѣ).
Порозгризати, -за́ю, -єш, гл. Разгрызть (во множествѣ).
Тросник, -ка́, м. Тростникъ. У мого батька двір велик.... а на тім дворі тросник велик. Мет. 313.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОСИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.