Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

росиця

Росиця, -ці, ж. Ум. отъ роса. 2) = росянка. ЗЮЗО. І. 121.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСИЦЯ"
Авру́кати, -каю, -єш, гл. О голубяхъ: ворковать. Желех.
Беріг, -рега, м. и пр. = берег и пр. Пливе дараба, а керманич на беріг поглядає. Млак. 4.
Визнання, -ня, с. 1) Открытіе, дознаніе. 2) Исповѣдываніе, признаніе; вѣроисповѣданіе. Зачали ружни віри приставати ґрецам до їх визнаня православного. Гн. І. 181. 3) Сознаніе.
Запаску́джувати, -джую, -єш, сов. в. запаску́дити, -джу, -диш, гл. Загадить. Як чор-зна-що — не чепать, щоб і посуди не запаскудить. Ном. № 3288.
Перістошиїй, -я, -є. Съ полосами на шеѣ. Вх. Зн. 48.
Погицати, -цаю, -єш, гл. Покачать на рукахъ (ребенка).
Рамат, -ту, м. Тряпка, стиралка. Шух. І. 96.
Розгомонітися, -нюся, -нишся, гл. Разговориться.
Скинбеї, -їв, мн. Внутренности, кишки. Вовк.... (кобилу) розірвав, випустив скинбеї і їдять її. Грин. II. 241.
Хлюпати, -паю, -єш, гл. Плескать, расплескивать жидкость.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОСИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.