Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

роз'ярятися

Роз'ярятися, -ряюся, -єшся, сов. в. роз'яритися, -рюся, -ришся, гл. Разъяряться, разъяриться. Росердився і роз'ярився, аж піну з рота попустив. Котл. Ен.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 64.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗ'ЯРЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗ'ЯРЯТИСЯ"
Витребеньочки Ум. отъ витребеньки.
Відкільсь, відкілясь нар. Откуда-то. Коняку відкілясь притаскав. Мнж. 131.
Глухо нар. 1) Глухо. 2) Беззвучно, мертво, глухо. 3) Пусто, глухо.
Голубо нар. Голубымъ цвѣтомъ. Жито половів, а в житі купка льону голубо цвіте. МВ. І. 14.
Зажу́рювати, -рюю, -єш, сов. в. зажури́ти, -рю́, -риш, гл. Опечаливать, опечалить. Зажурив того Івана. Рудч. Ск. II. 120.
Їднак нар. = однак. Я їднак приїхав. Чуб. V. 137.
Королювати, -люю, -єш, гл. Быть королемъ. Ой ти будеш, Семене Палію, королем королювати. КС. 1882. III. 613.
Нашити Cм. нашивати.
Посісти, -ся́ду, -деш, гл. 1) = і посідати. Грин. III. 396, 429. Уже ж наші вороженьки вечерять посіли. Чуб. V. 150. Посіли вони любенько, п'ють собі, гуляють. Драг. 156. Кінь сказав, щоб ми сідали на його, ми й посіли обоє. Чуб. II. 141. 2) Осѣсть, покрыть что слоемъ. На губах посіла смага. Левиц. І. 75. Курява посіла на семинаристів. Левиц. Пов. 4. 3) Переносно: пропасть. Біда, пане-гетьмане! оттепер ми посіли. К. ЧР. 344. 4) Cм. ii посідати.
Сояшниковий, -а, -е. = соняшниковий.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗ'ЯРЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.