Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розшвендятися

Розшвендятися, -даюся, -єшся и розшвендятися, -дяюся, -єшся, гл. Расходиться, много ходить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 62.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗШВЕНДЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗШВЕНДЯТИСЯ"
Бракнути, -не, гл. безл. Недоставать. Бракне копійки.
Загі́н, го́ну, м. 1) Загонъ, пашенная полоса. Угор. 2) Отрядъ. А козаки тим часом гунули з України повагом, свої загони до купи скликаючи. К. Хмельн. 3) Мѣсто на рѣкѣ, гдѣ вода течетъ тихо. Шух. І. 225. Ум. загіне́ць, загоночок. Добрий жнець не питається, чи широкий загінець. Ном. № 7856.
На́дмір I, -ру, м. 1) Чрезмѣрность. 2) Высокомѣріе, гордость. Прислухались... до красомовних сеймових докорів «можним панам, земним богам», за їх безумний надмір. К. Кр. 28.
Овсяник, -ка, м. = вівсяник. Ном. № 122, стр. 294.
Опасок, -ска, м. Ремень для ношенія бандуры черезъ плечо.
Особше нар. Въ особенности. Мнж. 188.
Порозминати, -на́ю, -єш, гл. Размять (во множествѣ).
Розрубати Cм. розрубувати.
Сковувати, -вую, -єш, сов. в. скувати, скую, -єш, гл. Сковывать, сковать. Рудч. Ск. II. 41. Доброго леміша мені скував. Тоді його скували з злодіями та й повели. Рудч. Ск. II. 161. Не скуй душі живої і слова живого. Шевч. ІІ. 56.
Тинянка, -ки, ж. Доска въ заборѣ. Вх. Зн. 69.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗШВЕНДЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.