Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

роспікати
роспікатися
роспірати
роспірка
роспістертися
росплакатися
роспланувати
росплата
росплатати
росплататися
росплатитися
росплатка
росплачуватися
росплентати
росплескати
росплести
роспливатися
росплигатися
росплинутися
росплистися
росплід
роспліскувати
роспліскуватися
росплітання
росплітати
росплітатися
росплітка
росплішуватися
росплоджувати
росплоджуватися
росплутати
росплутувати
росплутуватися
роспльовувати
росплюватися
росплюскати
росплюскнути
росплющати
росплющатися
росплямкатися
росповзатися
росповивати
росповиватися
росповідати
росповістити
росповістувати
росповіщати
росповсюджувати
росповсюджуватися
роспогода
роспогоджуватися
росподілити
росподіляти
роспозичати
роспозичити
роспоїти
росполіскувати
росполонитися
росполонюватися
росполохати
росполохувати
росполошити
роспонадитися
роспороти
роспорошити
роспорошка
роспорошувати
роспорошуватися
роспорощатися
роспорювати
роспорюватися
роспоряджати
роспоряджатися
роспорядкувати
роспорядливий
роспорядок
роспоряжати
роспотворити
роспотрушити
роспочати
роспочинати
роспочинатися
росправа
росправити
росправляти
росправлятися
роспрасувати
росприндитися
росприскати
росприскувати
росприскуватися
роспродавати
роспродувати
роспростати
роспростерти
роспростирати
роспростиратися
роспросторити
роспросторювати
роспросторюватися
роспростувати
роспростуватися
роспрощання
роспрощатися
роспрягати
роспрягатися
роспрядівитися
роспрядовитися
роспрямити
роспрямлювати
роспрямлюватися
роспрястися
роспсотитися
роспуджувати
роспужати
роспука
роспукати
роспукатися
роспуківка
роспукнути
Бундячний, -а, -е. = бундючний Таке бундячне весілля уджигне. Котл. Н. П. 377.
Вербина, -ни, ж. 1) Одно вербовое дерево. КС. 1883. XI. 510. Не стій, вербино, роскидайся. Мет. 159. 2) Вербовое дерево. Стіни з вільхи та вербини. Щог. Сл. 99. Ум. вербинка. Мнж. 30.
Мусува́ти, -су́ю, -єш, гл. 1) Раздумывать, соображать, измышлять. Мені дай зараз за роботу, то я приймуся мусувать, як нам у пекло довалитись. Котл. Ен. III. 18. Довго він мусував про своє безталання. Полт. г.
Пензель, -зля, м. 1) Кисть (у живописцевъ). Левиц. Пов. 217. Дістав палітру з красками і пензель. Кв. 2) = щітка, которой бѣлятъ стѣны. Черниг. у. Ум. пензлик.
Понагулювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и нагуля́ти, но во множествѣ.
Приїзд, -ду, м. 1) Пріѣздъ. Левиц. І. 248. 2) Подъѣздъ. Хата його на горі, та поганий до неї приїзд. Канев. у. 3) Въѣздъ. Згоріло сімнадцять дворів зараз з приїзду. Ум. приїздонько. Все для свекорка та для старенького, та для приїздоньку його. Мет. 126.
Серен, -на, м. Замерзшій твердый снѣгъ. Угор.
Спричинуватіти, -тію, -єш, гл. = спричи́нитися.
Суч, -чі, ж. 1) Сученыя нитки — для сѣти, рукавиць. Н. Вол. у. Та тут, оно треба сучі, — тут виплетуть вам волочок за шість злотих добрий. Брацл. у. 2) Дратва. Св. Л. 168.
Турчити, -чу, -чиш, гл. Отуречивать, обращать въ турка.
Нас спонсорують: