Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рокитина

Рокитина, -ни, ж. = рокита. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 64.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОКИТИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОКИТИНА"
А́грус, -су, м. = Аґрус. Драг. 71. Cм. аґрес.
Вижленя, -няти, с. Щенокъ лягавой собаки.
Виривати I, -ва́ю, -єш, сов. в. вирвати, -рву, -веш, гл. 1) Вырывать, вырвать. Вирвав з голови волосинку. Рудч. Ск. II. 201. Виривав кущі з корінням. Стор. МПр. 109. Хоче у вовка з зубів вирвати! Ном. № 4853. 2) Срывать, сорвать. Ой вирву я з рожі квітку, та пущу на воду. Н. п.
Два́йцять и пр. = Двадцять и пр.
Набі́л, -лу, м. Молочные продукты.
Назуби́ти, -ся. Cм. назублювати, -ся.
Нахаркати, -каю, -єш, гл. Нахаркать, наплевать. Драг. 1.
Ошемоніти, -нію, -єш, гл. Лишиться сознанія. Мене як ударили, то я ошемонів. Екат.
Пересмуткувати, -ку́ю, -єш, гл. Перестать грустить.
Позраджувати, -джую, -єш, гл. Измѣнить (о многихъ, многомъ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОКИТИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.