Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розвертіти
розвертувати
розвеселити
розвесеління
розвеселяти
розвеселятися
розвести
розвештатися
розвивати
розвиватися
розвиднитися
розвидніти
розвиднюватися
розвидняти
розвиднятися
розвилина
розвилистий
розвилки
розвинути
розвинутися
розвити
розвиток
розвихати
розвихатися
розвівати
розвід
розвідати
розвідка
розвідна
розвідувати
розвідуватися
розвій
розвінчати
розвінчувати
розвірити
розвірняка
розвірчувати
розвірчуватися
розвісити
розвітритися
розвішати
розвішувати
розвіяти
розвлать подерниця
розводити
розводитися
розводка
розводний лист
розвозити
розволікати
розволожити
розволокти
розволочити
розволочитися
розвора
розворина
розворити
розворовувати
розворовуватися
розвороття
розворсати
розворухнути
розворушити
розворушувати
розворушуватися
розворювати
розв'язок
розв'язувати
розв'язуватися
розв'язь
розгавкатися
розгадати
розгадка
розгадувати
розгадуватися
розгадючитися
розгадючуватися
розгайкатися
розгайнувати
розгаласуватися
розгамуза
розганяти
розганятися
розгардія
розгардіяш
розгардіяшити
розгари
розгарикатися
розгарний
розгарцюватися
розгарчатися
розгарюкатися
розгарячити
розгасати
розгасатися
розгасти
розгвалтуватися
розгвинтити
розгвинчувати
розгейкатися
розгидити
розгидитися
розгикатися
розгинати
розгинатися
розгиркатися
розгівлятися
розгільчастий
розгін
розгладжувати
розгладжуватися
розгледжувати
розгляд
розглядання
розглядати
розглядатися
розглядач
розглядини
розглядіти 2
розглядувати
Бинь-бинь! меж. Призывъ для коровъ. Шейк.
Булькати, -каю, -єш, гл. Булькать, издавать звукъ: «буль-буль», при вытеканіи, кипѣніи (жидкости). Драг. 48. Ниво вщолоча та все булька: буль-буль-буль. Грин. І. 206.
Відступати, -па́ю, -єш, сов. в. відступити, -плю, -пиш, гл. 1) Отступать, отступить. Слуги відступили позад. Єв. І. XVIII. 6. Подайте, каже, мені того Михайлика, то я одступлю. ЗОЮР. І. 3. 2) Уступать, уступить. Під ярмарок город відступив велику лощину поміж Подолом і Ворсклом. О. 1861. IX. 176.
Вікувати, -ку́ю, -єш, гл. Проводить жизнь. Уже ж мені у тебе не вік вікувати, тільки одну та ніченьку переночувати. Мет. Паничі не вікуватимуть на чужині, приїдуть. МВ.
Мостови́й, -а́, -е́ 1) Вымощенный досками. Ой Олено, сестро моя, помий двори мостовії. Лукаш. 111. 2) Собирающій пошлину за проѣздъ черезъ мостъ.
Позаціловувати, -вую, -єш, гл. Зацѣловать (многихъ).
Прикрит, -ту, м. Родъ растенія. Маркев. 85.
Тхореня, -няти, с. Маленькій хорекъ. Тхір вибіг з своїми тхоренятами. Грин. II. 237.  
Шарапатка, -ки, об. У гуцульскихъ крестьянъ: чужой въ городской одеждѣ. Шух. І. 33.
Щевій, -в'ю, м. = щавій. Вх. Пч. І. 12.
Нас спонсорують: