Габлина, -ни, ж. Телятина. Желех;
Дуда́ритися, -рюся, -ришся, гл. Чваниться.
Закоща́віти, -вію, -єш, гл. Сильно исхудать.
Затума́нюватися, -нююся, -єшся, сов. в. затума́ни́тися, -нюся, -нишся, гл. Затуманиваться, затуманиться. Затуманився туман, край доріженьки припав. Зійди, хто світ видав, на горн ті величні, що по-над хмарами затуманились.
Му́ка 1, -ки, ж. Мука, мученіе, страданіе. Він терпів муку од свого кохання. Жили наші діди — не знали біди; стали жить онуки — набралися муки. на муки давати. Мучить, терзать. Били мене, били, на муки давали.
Напасни́й, -а́, -е́ Нападающій, придирчивый, задорный.
Пороспарюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Распариться (во множествѣ).
Провіщо нар. Зачѣмъ, для чего. Навіщо й провіщо своє віддати?
Світитися, -чу́ся, -тишся, гл.
1) Свѣтиться, издавать свѣтъ. Він світиться, як сонце.
2) Просвѣчиваться. Сорочка так виносилась, що аж світиться. ре́бра світяться. Очень худъ.
3) безл. Быть свѣту, быть освѣщеннымъ, свѣтиться, горѣть. Приходить він до теї горальні, аж там світиться. І досі ще в їх світиться, — все не лягають.
Спільник, -ка, м.
1) Членъ товарищества, общества, артели, компаньонъ.
2) Соучастникъ, сообщникъ, сотоварищъ. Страх напав на синів Заведеєвих, що були спільниками Симонові.
3) Берущій землю съ половины. Спільники садили капусту з половини.