Брам, -му, м. Узкія полоски смушекъ, мѣха для обшивки краевъ тулуповъ, шубъ.
Грома́да, -ди, ж. Общество равноправныхъ лицъ, міръ, собраніе, мірская сходка. Громада — великий чоловік. Дай, Боже, щоб ти тихенько гомонів, а громада б тебе слухала. Добре речеш, тільки в громаду не беруть. Не хотілось в снігу, в лісі, козацьку громаду з булавами, з бунчуками збірать на пораду. Слухайте ж, панове громадо! По селу люде громадою ходять та когось, мабуть, б'ють, бо дуже кричать. Турки село грабували, громадами людей гнали. Ум. Грома́дка, грома́донька. Грома́дочка.
Дзюба́нь, -ня́, м. = Дзюба́тий.
До́гляд, -ду, м. Присмотръ, надзоръ; попеченіе, уходъ.
Задріма́тися, -лося, гл. безл. Вздремнуться. Добре задрімалось.
Кізь-кізь! меж. Зовъ козъ.
Крушити, -шу́, -ши́ш, гл. Мять, сокрушать. З старим жити, тіло крушити. Журба мене круше. Не сушіте, не крушіте моєї молодости.
Мі́йсце, -ця, с. = місце. Як припече, то він з того мійсця втече.
Сп'юх, -ха, м. Раст. Hyoscyamus niger.
Тігітка, -ки, ж. Птица Vanellus cristatus.
