Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рандарський
рандарь
ранений
ранець
ранити
ранісінько
раніший
ранішній
ранковий
ранком
ранкувати
ранний
ранник
ранній
рання
рано
ранок
ранонька
рант
рантовий
рантух
рантуховий
рантушина
рантушок
ранш
раняшній
рапавий
рапавка
рапак
рапач
рапіти
рапкати
рапотати
раптовий
раптово
раптом
раптянка
рапуття
рапчак
рапчати
раріг
рарожий
раст
рата
ратай
ратайський
ратиця
ратище
ратман
ратовище
ратувати
ратуш
ратуша
ратушний
ратюга
рафка
рахатися
рахкавка
рахкати
рахман
рахманний
рахманський
рахмистер
рахмистиня
рахта
рахтувати
рахуба
рахубно
рахування
рахувати
рахуватися
рахунковий
рахунок
рацавий
рацавка
рація
рацький
рацюга
рачачий
раченя
рачешийки
рачити
рачиця
рачій
рачки
рачкувати
рачкуватися
рачок
рашкуль
рашпіль
раювання
раювати
раяти
раятися
рваниця
рвати
рватися
рвач
рвачкий
рвонути
рвонутися
рджок
рдитися
реберечко
реберце
ребро
ребровачка
рев
рева
реваш
ревень
ревидон
ревидувати
ревизія
ревизон
ревизор
ревизський
ревище
ревіль
ревіння
Бентежити, -жу, -жиш, гл. 1) Смущать, обезкураживать, сбивать съ толку. 2) Тревожить, волновать. По світах свою силу показувать, людей дивувать та людський спокій бентежить. Грин. І. 193. І нас новий бентежить Наливай. К. ПС. 31. 3) Ругать, срамить, безчестить; покрывать срамомъ, безчестьемъ. Я гетьманом двадцять літ.... і я — тепер нікчемний дід — коверзував би ще про зраду? Глянь, що не вимудрує зло? На що мені бентежить славу? Греб. 329.
Жилба́, -би, ж. Житье. Добра жилба, коли сварки нема. Ном. №3277. Ум. жилбонька.  
Зазича́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. зази́чити, -чу, -чиш, гл. = позичати, позичити. Ті гроші, що твій чоловік зазичив у Загнибіди, хай твоя дочка одслуже. Мир. Пов. І. 170.
Нака́кати, -каю, -єш, гл. 1) Дѣтск.: Испражниться. 2) О великороссахъ: наговорить слова какъ: Прийшов кацап, подивився, накакав, накакав та й пішов.
Поваруватися, -руюся, -єшся, гл. Остеречься, не рѣшиться. Ти свою хату не поваруєшся спродати? МВ. (О. 1862. І. 93).
Поперемивати, -ва́ю, -єш, гл. Перемыть (во множествѣ). Поперемивала миски й ложки. Кіевск. у.
Променистий, -а, -е. = промінистий. Веселого променистого ранку. МВ. ІІ. 147.
Промисел, слу, м. Промыслъ. Левиц. Пов. 161.
Солодун, -на, м. = солодій. Лохв. у.
Токма 1, -ми, ж. 1) Окончаніе, рѣшеніе, условіе, соглашеніе. Коб була яка токма, чи то я, чи він буде за соцького. Н. Вол. у. Уже пижму зробили. Камен. у. Зроби вже яку токму з чоловіком. Н. Вол. у. Чи уже є у їх яка токма, чи й досі нема? Н. Вол. у.
Нас спонсорують: