Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

раб
раба
рабата
рабин
рабинин
рабинів
рабиня
рабівник
рабівництво
рабівницький
рабівський
рабований
рабство
рабський
рабування
рабувати
рабунок
рав
раваш
равер
равл
равлик
раврик
раглик
рагляк
раґаш
раґеля
рад
рада
ради
радий
радити
радитися
радиця
радіння
радіння 2
радісінький
радісний 2
радісно
радість
радіти
радка
радний I
радний II
радніше
радо
радонька
радосточка
радощ
радування
радувати
радувати 2
радуватися
радут
радця
радше
ражень
раз
рази
разина
разити
разком
разкувати
разний
разнощ
разовий
разок
разом
разочок
разувати
разуразній
раїна
раїти
рай
райдерево
райдуга
райський
райце
райця
рак
ракавка
раканя
ракати
раква
ракло
ракляцький
раковий
раковиння
раком
ракотиця
ракша
ралець
ралити
ралиця
ралля
рало
ральний
ралянка
раляч
рама
рамак
рамат
раматка
рамаття
рамено
рамик
рамина
рамінник
рамінь
рамка
рамкастий
рамтя
рамуватий
рамці
рам'я
рана
ранговий
ранґ
ранґовий
рандарство
Анти́пко, -ка, м. Чортъ, которому дверью отбито пятки, отчего онъ хромаетъ. Вх. Зн. 1. Драг. 52. Антипко (хованець) викльовуєся з курячого зноска. ЕЗ. V. 210. Якого антипка кричиш? Фр. Пр. 7.
Вилітувати, -тую, -єш, гл. 1) Провести лѣто. 2) Прокормить въ продолженіе лѣта.
Дражни́ти, -ню́, -ниш, гл. Дразнить, сердить. Пусти мене, моя мати, на юлиці погуляти; пусти мене, моя мати, я не забарюся, тілько хлопців подражню да й назад вернуся. Мет. 302. Собак дражнили на дворах. Котл. Ен. 2) Прозывать, называть. Пішли ми вп'ять по сліду і як раз у се село зайшли, як його дражнять, — не знаємо. Шевч. 288.
Запекти́, -ся. Cм. запікати, -ся.
Підошва, -ви, ж. 1) Подошва. Скіра на чоботи, язик на підошви. Ном. № 2905. 2) Дно въ суднѣ (Черк. у.), въ плоскодонной лодкѣ. Вас. 161. Мнж. 181. 3) Подставка; основаніе мотовила. Вас. 201.
Покороткий, -а, -е. Коротковатый. Покоротка свита. Н. Вол. у.
Похвала, -ли, ж. 1) Похвала; одобреніе. Ми тобі похвалу написали. Г. Барв. 9. 2) Слава, гордость (т. е. то, чѣмъ можно гордиться). Ой спасибі ж тобі, похвало України велика, що ти нас слобонила з сього бесурменського лиха. К. МБ. XII. 280. 3) Суббота 5-й недѣли великаго поста. ЕЗ. V. 208. На похвалу сорока яйцем похвалиться. Ном. № 425.
Урясити, -шу, -сиш, гл. Густо увѣшать. Прехороше врясили вильце калиною й барвінком.
Утихомирюватися, -рююся, -єшся, сов. в. утихомиритися, -рюся, -ришся, гл. Успокаиваться, успокоиться, утихать, утихнуть, присмирѣть. Через тиждень, як все втихомирилось, росказав Дорош хуторянам про сю кумедію. Стор. II. 61. Утихомирься, не бурчи. Котл. Кн. III. 37.
Утрачати, -чаю, -єш, сов. в. утратити, -чу, -тиш, гл. Терять, потерять, утрачивать, утратить. Житя своє втрачу. Гол. Не лізь у чуже, щоб не втратив своє. Посл. Лиха година, як убогий утрате корову, а багатий дитину. Ном. № 13494.
Нас спонсорують: