Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

раб
раба
рабата
рабин
рабинин
рабинів
рабиня
рабівник
рабівництво
рабівницький
рабівський
рабований
рабство
рабський
рабування
рабувати
рабунок
рав
раваш
равер
равл
равлик
раврик
раглик
рагляк
раґаш
раґеля
рад
рада
ради
радий
радити
радитися
радиця
радіння
радіння 2
радісінький
радісний 2
радісно
радість
радіти
радка
радний I
радний II
радніше
радо
радонька
радосточка
радощ
радування
радувати
радувати 2
радуватися
радут
радця
радше
ражень
раз
рази
разина
разити
разком
разкувати
разний
разнощ
разовий
разок
разом
разочок
разувати
разуразній
раїна
раїти
рай
райдерево
райдуга
райський
райце
райця
рак
ракавка
раканя
ракати
раква
ракло
ракляцький
раковий
раковиння
раком
ракотиця
ракша
ралець
ралити
ралиця
ралля
рало
ральний
ралянка
раляч
рама
рамак
рамат
раматка
рамаття
рамено
рамик
рамина
рамінник
рамінь
рамка
рамкастий
рамтя
рамуватий
рамці
рам'я
рана
ранговий
ранґ
ранґовий
рандарство
Бомбовка, -ки, ж. Ягоды на ботвѣ картофеля. Вх. Лем. 393.
Доснува́тися, -ную́ся, -є́шся, гл. Оканчиваться основѣ (въ тканьѣ). 2) = досновиґатися.
Зсукуватіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться сучковатымъ. Аф. 462.
Морда́тий, -а, -е. Мордастый. Ум. мордатенький.
Недбаха, -хи, об. = недбайлиця. Була собі непряха й недбаха, да що матка дала, поносила усе чисто і придбать нічого не придбала. Рудч. Ск. І. 176. Бідою й голодом недбах вона карає. К. Дз. 150.
Поміжний, -а, -е. Смежный, сосѣдній. Иноді буває так як одрізане село од других поміжних сел і обличчєм, і одежею, і мовою. О. 1862. VIII. 31.
Попідгризати, -за́ю, -єш, гл. Подъѣсть, подгрызть. Щось капусту попідгризало, — невже миші так укинулися, що й по городах єсть? Славяносерб. у.
Стиснути, -ся. Cм. стискати, -ся.
Тяжкий, -а, -е. 1) Тяжелый. Тяжке колесо. Левиц. І. 2) Трудный. Тяжкі часи. Стор. МПр. 59. 3) Сильный, большой, великій. Лихо тяжке. Шевч. Тяжке нарікання. Єв. Мт. II. 18. Ум. тяженький.
Чеберячка, -ки, ж. Родъ танца? Особый способъ выпиванія? Cм. чабарашки, чиберачки. Оттакої чеберячки! Ном. № 12482. Добре жилось і весело пилось, дак оціми чарочками пили наші діди з бабами чеберячки, приспівуючи: «Чеберячки! Коло чеберячки припадаєм рачки. А чи її вип'єм, а чи її виллєм, — чеберячки!» Та візьме з помосту чарочку, та й мусить випити не розливши, а чарочку через голову перекине, не приймаючи за неї рукою. Г. Барв. 179 — 180. Довго справляли діди з бабами чеберячку, аж поки так джбана вицідили. Г. Барв. 183.
Нас спонсорують: