Діво́чити, -чу, -чиш, гл. = Дівувати. І я навчусь по сьомій дитині дівочити. Дівочили удвох з Мариною.
Задвірко́вий, -а, -е. Выходящій на дворъ позади дома. Дочка на задвіркові двері рип!
Купер, -пра, м. 1) Хвостецъ и вообще сѣдалищная часть туловища человѣка. . У купрах болить. 2) Хвостецъ (птицы). 3) Концы платка въ женской головной повязкѣ? Жінки зав'язують голову в хустку із купром — от, трохи так, як київські міщанки. Ум. куприн. Приніс нам зять курку, посадивши на бандурку, посадив он є мудре — куприком на полуднє.
Лепесну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Броситься бѣжать. Тілько пустив мене з рук, а я як лепесну тікати.
Надгро́бок, -бка, м. = нагробок. Вистоявши службу, Шрам ходив із своїми од одного надгробка до другого.
Осмеркнутися, -неться, гл. безл. = осмеркнути 2. Осмерклось; приїхали старости і молодий увійшов.
Пелька, -ки, ж. Глотка. Напекла стара моя такого хліба, що і в пельку не лізе. Кобеляк. 7. П'ять літ роблю на чужу пельку.
Пролляти, -лля́ю, -єш, гл. Пролить.
Скоштувати, -ту́ю, -єш, гл. = скуштувати. Чи знаєш ти, дівчино, я хороше прошу яблучка червоного з саду скоштувати.
Темнішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться темнѣе.