Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понавчатися

Понавчатися, -чаємося, -єтеся, гл. Научиться (о многихъ или многому). Ми понавчались. Г. Барв. 436. В панів понавчались. Кв.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 302.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАВЧАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАВЧАТИСЯ"
Говір, -вору, м. Говоръ. Почувся людський говір, крик. Левиц. І. 126.
Догла́джувати, -джую, -єш, сов. в. догла́дити, -джу, -диш, гл. Доглаживать, догладить.
Ля́шський, -а, -е. = лядський. Перейшла, як Уляна у ляшську віру. Ном. № 1854.
Мара́, -ри, ж. 1) Призракъ, привидѣніе. Вони ж, бачивши його, що ходить по морю, думали, що се мара. Єв. Мр. VI. 49. Василина з'явилась і счезла, як мара. Левиц. І. Що ж се таке? Се не мара, моя се мати і сестра. Шевч. 340. 2) Злой духъ, разновидность чорта, обморочивающій людей, затемняющій имъ разсудокъ, чтобы завести ихъ въ опасное мѣсто. Чуб. І. 196. Туди мене мара несе, де грають музики. Гол. IV. 460. Убрався в сажу, як мара. a мара його знає, де він ся подів! A чортъ его знаетъ, куда онъ дѣвался! Камен. у. 3) Сонъ, сновидѣніе, греза. Сон — мара, Бог — віра. Ном. № 11345. Чаще во мн. ч.: мари. Ой місяцю-місяченьку! не світи нікому, тільки мойму миленькому, як іде додому. Світи йому вдень і вночі і розганяй мари. ЗОЮР. II. 240. У Левицкаго употребл. въ значеніи: мечты. Не зросла вона в роскоші. Мари об таких хатах раскішних здались їй пустими.
Настовпужити, -ся. Cм. настовпужувати, -ся.
Побожитися, -жу́ся, -жишся, гл. Побожиться. Побожився, що поховає труп його. Рудч. Ск. І. 110.  
Простяжний, -а, -е. Длинный и отлогій. Гора не так крута, та дуже простяжна. Лебед. у. Простяжна гора. Н. Вол. у.
Табівка, -ки, ж. Кожаная сумка, носимая черезъ плечо на ремнѣ. Шух. I. 121, 128, 279.
Фіровщина, -ни, ж. Штука скота (или деньги для покупки овцы), которая дарится крестнымъ отцемъ и матерью своему крестнику. Фр. (Желех.). Гн. ІІ. 33.
Часина, -ни, ж. Время, минута. Мет. 254. У саму ту часину, як я побачився з Марком, її заручили. Стор. МПр. 57. Ум. часинка. МВ. ІІ. 130. часиночка. Чуб. II. 97. Ні на часиночку не дав собі одпочинку. К. ЧР. 313. Забіг на часиночку до удови. Рудч. Ск. II. 54.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНАВЧАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.