Винурятися, -ряюся, -єшся, гл. Выходить наружу, показываться, выступать. Та вона (річка Оріль) так: то тече під кукотиною (така рослина), то знов випурнеться і блищить проти сонця.
Випоминати, -на́ю, -єш, гл. Дѣлать наставленія, напоминанія. Батенько дає, ще й випоминає.
Заснози́ти, -жу́, -зиш, гл. 1) Затянуть перекладины въ ульѣ. 2) Вставить въ ярмо снози.
Зві́сен, -сна, -не, звісний, -а, -е. 1) Извѣстный. Звісна тобі печаль моя. Грицько звісний п'яниця. 2) ти зві́сен. Ты знаешь, тебѣ извѣстно. Ти звісен, — між курми суддею я була.
Каплавухий, -а, -е. = капловухий. Чи ба який капловухім!
Пирожитися, -жуся, -жишся, гл.
1) О слоѣ чего-либо, напр. глины: вздуваться.
2) Важничать. Коли не пиріг, то й не пирожися.
Під 2 пред. 1) Подъ. Ой під вишнею, під черешнею стояв старий з молодою. Гріх не личком зав'язати та під лавку сховати. 2) Къ, подъ. Татарин... далі вже й під Київ підступає. Він підійшов під віконце та й кличе курочку. 3) Подъ властью. Буде добре запорожцям і під турком жити. 4) У, при, около, подъ. А вже Палій під Полтавою із Шведом побився. 5) Въ, во. Під той час і брат приходить. Яка з нас під той час мигнеться. Було під робочу пору. Мої ви дочки і зяті кохані! Що з вами діється під сю годину, під сю страшну козацьку хуртовину. Під холеру вони полягли. 6) На. Выряжали нас... в похід під турка. 7) під но́гу грати. Играть въ тактъ. Музики грали під ногу маршової. 8) під п'яну руч. Подъ пьяную руку. 9) під чаркою. Во хмелю.
Полохливо нар. Пугливо, робко.
Скілька, скільки, скілько, мѣст.
1) Сколько. Не питав і не знав де вони і скільки.
2) Нѣсколько. Зібралось ще скілько сусідочок.
3) = стілько. Не скілько смаку, тілько більше гріху.
Уселякий, -а, -е. Всяческій, различный. На щастя вселяке май серце однаке.