Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рострясти
ростужитися
ростулити
ростулювати
ростулюватися
ростуляти
ростулятися
ростун
ростурбувати
ростурбуватися
ростъ
ростючий
ростягання
ростягати
ростягатися
ростяпака
росхавити
росхапати
росхапувати
росхвалитися
росхвалюватися
росхвилюватися
росхвіяти
росхворітися
росхекати
росхилити
росхильчастий
росхиляти
росхилятися
росхита
росхитати
росхитувати
росхитуватися
росхід
росхідний
росхідник
росхідниця
росхлипатися
росхлюпати
росхлюпувати
росхлюпуватися
росходжуватися
росходини
росходитися
росходитися 2
росхокати
росхрабритися
росхрабруватися
росхристаний
росхристати
росхристатися
росхристя
росхряпаний
росхряпень
росяний
росянка
росяно
рот
рота
ротатий
ротеня
ротмистр
ротний
ротній
роток
ротяка
рох!
роха
рохкання
рохкати
рочистий
рочитися
рочок
рощ
рощ...
руб I
руб II
рубай
рубак
рубака
рубанець
рубаний
рубанисько
рубанка
рубання
рубанок
рубатє
рубати
рубатися
рубатка
рубач
рубеж
рубель I
рубель II
рубець
рубити
рубіж
рубковий
рублевий
рублений
рублик
рублінник
рубльовик
рубляка
рубнути
рубок
рубонути
рубчастий
рубчик
руб'я
руга
ругач
руґеля
руда
рудиголова
рудий
рудіти
рудка
рудник
рудня
Баляндрасник, -ка, м. Балагуръ. Що за баляндрасник отсей прудиус! — каже сміючись Сомко. — Мабуть у вас у Січі тілько й роботи, що потішать один одного вигадками. К. ЧР. 128.
Білоусий и пр. = біловусий и пр.
Галон, -на, м. Галунъ, позументъ. Золотії галони, а срібнії запони. Н. п.
Напако́вувати, -ко́вую, -єш, сов. в. напакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Накладывать, наложить, напаковывать, напаковать, набивать, набить. Всячини напакували: і курей, і гусей — все печених, — і печене порося начинене, і масла, і всього, всього. Св. Л. 9. Напакували цілу можу хлібом та паляницями, таранню, чехонню та всякими харчами. Г. Барв. 145. А положи нам, Остапе, спасибі тобі, дров у грубу! — Напакую, напакую! — сказав увічливо Остап. Г. Барв. 24.
Оправдовуватися, -вуюся, -єшся и оправдуватися, -ду́юся, -єшся, сов. в. оправди́тися, -джуся, -дишся, гл. Оправдываться, оправдаться. Хто ся оправдує (а зовсім винний), того як гору вздув. Ном. № 7429. Циган оправдився. Мнж. 115. Оправдалась премудрість од дітей своїх усіх. Єв. Л. VII. 35.
Папай, -пая, м. Человѣкъ, чавкающій губами. Мнж. 188.
Під 1, по́ду, м. 1) Низъ, низменное мѣсто, западина. Херс. Полт. Перепелиця сіла на, поду. Харьк. 2) Основаніе, мѣсто для основанія чего либо, напр. стога, печи и пр. Вас. 180. Поди під стіжки. Левиц. КС. 4. 3) Возвышеніе, подмостки, напр. возвышеніе въ мельницѣ, гдѣ находятся жернова. Мик. 481. Часто во мн. ч. У клуні пшениця на подах була. Зміев. у. 4) Неподвижное основаніе вѣтряной мельницы. 5) = горище. Kolb. І. 57. Ум. підок.
Сливити, -влю, -виш, гл.сливки. Разрисовывать писанки. МУЕ. III. 42.
Снуровиці, -ць, ж. = шнуровиці. Гол. Од. 23.
Утрястися, -суся, -сешся, гл. Убраться, убѣжать. Вони як чкурнули, — утряслись! А він подививсь тільки вслід, та й з тим і вернувсь. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Нас спонсорують: