Википати, -па́ю, -єш, сов. в. википіти, -плю, -пиш, гл. Выкипать, выкипѣть.
Дже́рґати, -ґаю, -єш, гл. Болтать, поговаривать. Почали вже люде джерґати, що то він сам підпалив хату.
Заси́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. заси́дітися, -джу́ся, -дишся, гл. Засиживаться, засидѣться. Як тільки було почує дзвін, то вже ні заграється, ні засидиться. Зоя звеліла не давати багато пляшок на стіл, щоб духовенство не засиджувалось.
Кибалка, -ки, ж. Родъ головного женскаго убора. Впрягла в ґринджолята павичку, сховала під кибалку мичку, щоб не світилася коса. (В старовину молода) в понеділок не очіпок, а кораблик мала, або білую кибалку любо надівала. Ум. киба́лочка. Крають китаєчку, зшиють кибалочку та на твою головочку. Он глянь на поріг, діво, несуть твоє діло: чіпчичок, кибалочку на твою головочку.
Маку́ха, -хи, ж. 1) Сбоина, жмыхи, выжимки изъ сѣмянъ конопли послѣ добыванія масла. 2) Увалень, неповоротливый человѣкъ, безхарактерный человѣкъ, вялый. Що ти за чоловік? Ти макуха! сього не обстоїш! А царь був мабуть не макуха, розлютувався він і злість його взяла.
Пелевник, -ка, м. = пелевня.
Розмишляти, -ля́ю, -єш, сов. в. розми́слити, -слю, -лиш, гл.
1) Размышлять, размыслить. Зачав Адам розмишлять: як би нам хліба достати.
2) Понимать, понять, смыслить. Так навіженний цап на ввесь окіл гукав. Хазяїн річ таку почувши, а по цапиному він дещо розмишляв....
Сучити, -чу́, -чиш, гл. = сукати. Кроять рушники із китаєчки, сунуть торочки з чорного шовку. Сучи, моя мати, восковую свічу.
Татуньо, -ня, м. ласк. отъ тато. Просили татуньо й мамуня і я вашеці прошу. Такъ называютъ на Волыни также и священника: Що ж, татуню, чи підете ховати, чи ні? Ум. татуненько, татунейко, татунечко.
Триніжник, -ка, м. = триніжок.