Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рострясти
ростужитися
ростулити
ростулювати
ростулюватися
ростуляти
ростулятися
ростун
ростурбувати
ростурбуватися
ростъ
ростючий
ростягання
ростягати
ростягатися
ростяпака
росхавити
росхапати
росхапувати
росхвалитися
росхвалюватися
росхвилюватися
росхвіяти
росхворітися
росхекати
росхилити
росхильчастий
росхиляти
росхилятися
росхита
росхитати
росхитувати
росхитуватися
росхід
росхідний
росхідник
росхідниця
росхлипатися
росхлюпати
росхлюпувати
росхлюпуватися
росходжуватися
росходини
росходитися
росходитися 2
росхокати
росхрабритися
росхрабруватися
росхристаний
росхристати
росхристатися
росхристя
росхряпаний
росхряпень
росяний
росянка
росяно
рот
рота
ротатий
ротеня
ротмистр
ротний
ротній
роток
ротяка
рох!
роха
рохкання
рохкати
рочистий
рочитися
рочок
рощ
рощ...
руб I
руб II
рубай
рубак
рубака
рубанець
рубаний
рубанисько
рубанка
рубання
рубанок
рубатє
рубати
рубатися
рубатка
рубач
рубеж
рубель I
рубель II
рубець
рубити
рубіж
рубковий
рублевий
рублений
рублик
рублінник
рубльовик
рубляка
рубнути
рубок
рубонути
рубчастий
рубчик
руб'я
руга
ругач
руґеля
руда
рудиголова
рудий
рудіти
рудка
рудник
рудня
Википати, -па́ю, -єш, сов. в. википіти, -плю, -пиш, гл. Выкипать, выкипѣть. Аф. 330.
Дже́рґати, -ґаю, -єш, гл. Болтать, поговаривать. Почали вже люде джерґати, що то він сам підпалив хату. Волч. у.
Заси́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. заси́дітися, -джу́ся, -дишся, гл. Засиживаться, засидѣться. Як тільки було почує дзвін, то вже ні заграється, ні засидиться. Зоя звеліла не давати багато пляшок на стіл, щоб духовенство не засиджувалось. Левиц. І. 395.
Кибалка, -ки, ж. Родъ головного женскаго убора. Гол. Од. 27. Впрягла в ґринджолята павичку, сховала під кибалку мичку, щоб не світилася коса. Котл. Ен. (В старовину молода) в понеділок не очіпок, а кораблик мала, або білую кибалку любо надівала. Мкр. Н. 34. Ум. киба́лочка. Крають китаєчку, зшиють кибалочку та на твою головочку. Мет. 158. Он глянь на поріг, діво, несуть твоє діло: чіпчичок, кибалочку на твою головочку. Грин. III. 499.
Маку́ха, -хи, ж. 1) Сбоина, жмыхи, выжимки изъ сѣмянъ конопли послѣ добыванія масла. 2) Увалень, неповоротливый человѣкъ, безхарактерный человѣкъ, вялый. Що ти за чоловік? Ти макуха! сього не обстоїш! Мир. Пов. І. 123. А царь був мабуть не макуха, розлютувався він і злість його взяла. Греб. 379.
Пелевник, -ка, м. = пелевня. Вх. Уг. 258.
Розмишляти, -ля́ю, -єш, сов. в. розми́слити, -слю, -лиш, гл. 1) Размышлять, размыслить. Чуб. V. 302. Зачав Адам розмишлять: як би нам хліба достати. Чуб. І. 147. 2) Понимать, понять, смыслить. Так навіженний цап на ввесь окіл гукав. Хазяїн річ таку почувши, а по цапиному він дещо розмишляв.... Греб. 361.
Сучити, -чу́, -чиш, гл. = сукати. Кроять рушники із китаєчки, сунуть торочки з чорного шовку. Чуб. Сучи, моя мати, восковую свічу. Чуб. У, 325.
Татуньо, -ня, м. ласк. отъ тато. Просили татуньо й мамуня і я вашеці прошу. Шейк. Такъ называютъ на Волыни также и священника: Що ж, татуню, чи підете ховати, чи ні? О. 1862. IX. 52, 53. Ум. татуненько, татунейко, татунечко.
Триніжник, -ка, м. = триніжок. МУЕ. III. 30.
Нас спонсорують: