Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ронити

Ронити, -ню, -ниш, гл. 1) Ронять, терять. Дрібні сльози роню. Мет. 53. Там пава ходила, піря ронила. Мет. 332. 2) Сбросить ребенка. 3) Дух за ким ронити. Быть безъ души отъ кого, души не слышать въ комъ. Ном. № 8753.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОНИТИ"
Беззбройний, -а, -е. Безоружный. Желех.
Броварювати, -рю́ю, -єш, гл. Пивоварничать.
Жовні́рщина, -ни, ж. Солдатчина.
Кріс, кре́са, м. мн. креси́. Ружье (кремневое). Шух. 1. 229. У нас справа швидка: з креса та в груди. Федьк.
Поздавлювати, -люю, -єш, гл. Сдавить (во множествѣ).
Поломно нар. Пламенно. Зорі наче палали, одна зоря поломніш від другої. МВ. ІІІ. 73.
Пообшарпуватися, -пуємося, -єтеся, гл. То-же, что и обшарпатися, но о многихъ. Як старці пообшарпувалися, а справити одежу ні за що. Богод. у.
Продажність, -ности, ж. Продажность. К. Кр. 28.
Трусій, -сія, м. Производящій обыскъ.
Уселячина, -ни, ж. Всячина. Бессараб.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.