Бузьок, -зька, м. = бузько 1. Ум. бузьочок.
Вилазити 2, -жу, -зиш, сов. в. вилізти, -зу, -зеш, гл.
1) Вылазить, вылѣзать, вылѣзть. Вилазить гадюка. Кривда людськая боком вилазить. Кричить, аж з шкури вилазить. Не так скоро лихо вилке, як улізе.
2) Взлѣзать, взлѣзть. Кричи, хоч на гору вилізь. Виліз дружба на липу.
3) не вилазити з чого. Быть постоянно въ чемъ. З роботи ніколи не вилазить. Другі в плахтах та запаскам..., а Мотря з вибійчаної юпки та спідниці не вилазила.
Вилітати, -таю, -єш, сов. в. вилетіти, -лечу, -тиш, гл.
1) Вылетать, вылетѣть. Ластівки вилітають, годину обіцяють. Вилітали запорожці на лан жито жати.
2) Взлетать, взлетѣть на что. Курча часто вилітає на квочку.
Відідратися, віддеруся, -решся, гл. = віддертися. Відодреться латка від одежини.
Обаторитися, обату́ритися, -рюся, -ришся, гл. Опомниться, прійти въ себя.
Окравка, -ки, ж.
1) Кромка, кайма (суконная). Оторвавъ ее отъ края ткани, ею женщины обыкновенно подпоясываются, поэтому окравка — часто женскій поясъ; въ — вязаный женскій поясъ. Картату плахту червоною окравкою підперезали.
2) Обрѣзокъ. Ум. окравочка.
Окрушка, -ки, ж. — хліба. Объѣдокъ; ломтикъ, кусочекъ хлѣба.
Пасербик, -ка, м. = пасерб. Ні, він їй не рідний, — пасербик.
Пташниця, -ці, ж. Птичница.
Рукодіяння, -ня, с. = рукодія. Нема в світі, як свого рукодіяння чи полотно, чи свита: носитиметься не знать докіль.