Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ронити

Ронити, -ню, -ниш, гл. 1) Ронять, терять. Дрібні сльози роню. Мет. 53. Там пава ходила, піря ронила. Мет. 332. 2) Сбросить ребенка. 3) Дух за ким ронити. Быть безъ души отъ кого, души не слышать въ комъ. Ном. № 8753.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОНИТИ"
Дзьо́ха, -хи, ж. О женщинѣ: вертушка? болтунья? Се вже мабуть тобі та дзьоха набрехала. Новомоск. у.
Запе́кати, -каю, -єш, гл. = запроторити. Десь її далеко запекав. Зміев. у.
Касарня, -ні, ж. Казарма. Мене вимінила з касарні рекрута. Гол.
Паслін, пасльо́н, -льо́ну, м. 1) Раст. а) Solanum nigrum L. Вх. Пч. І. 13. Маркев. 166. Забудь ласощі: паслін і цибулю, а за гірку твою працю візьми під ніс дулю. Ном. № 5674. б)жовтий. Solanum Dulcamara L. ЗЮЗО. І. 134. 2) Родъ узора въ вышивкѣ. Чуб. VII. 427.
Повзуватися, -ва́юся, -єшся, гл. Обуться (о многихъ).
Попростати, -таю, -єш, гл. Направиться. Покинув її і весільних, сам попростав до хати. Г. Барв. 202.
Сатаніти, -ні́ю, -єш, гл. Бѣситься, злиться.
Сирняк, -ка, м. Сырые дрова. Вх. Зн. 30.
Тісно нар. 1) Тѣсно, плотно. Тісно притулює вона до себе слабу дитину. Левиц. І. 95. 2) Трудно, тяжело. Так стало тісно й гірко, хоч з мосту да в воду. Валк. у. 3) Бѣдно. 4) Серіозно, не шутя, строго. Як стали тісно браться до його, то мусив признатись. Н. Вол. у. Ум. тісненько, тісне́сенько.
Ушкварнути, -ну, -неш, гл. Ударить, хлеснуть. Батогом.... вшкварне так. що реви ха всю улицю. Мир. ХРВ. 131.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.