Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рідно
рідня
рідняк
рідокоханок
рідота
рідчати
ріжа
ріжджа
ріження
ріжечок
ріжкатий
ріжнатий
ріжний
ріжниця
ріжок
різа
різавка
різак
різанець
різанина
різанка
різати
різатися
різачка
різбарь
різвий
різво
різдво
різдвяний
різдвянський
різець
різзя
різка
різкий
різко
різнація
різний
різник
різниківна
різникувати
різнити
різнитися
різниці
різницький
різниченко
різничий
різничити
різничка
різно
різномасткий
різноція
різнути
різня
різоватець
різовини
різовиння
різонути
різочка
різун
різь
різьба
різьбований
різьбяр
різьбярство
рій
рійба
рійно
рік
рілля
рільник
рільництво
рімнати
рімнина
рімнота
рінець
рінистий
рінник
рінуватий
рінь
рінявий
ріняк
ріпа
ріпак
ріпачиння
ріпачнисько
ріпиця
ріпка
ріплях
ріпник
ріпницький
ріпниця
ріп'як
ріп'яник
ріса
рісити
ріска
ріст
рісувати
ріт
річ
річенька
річище
річка
річковий
річний
річнистий
річно
річняк
рішати
рішатися
рішений
рішинець
рішити
рішняк
ріща
ріяти
роб
роба
робак
робацтво
Безсердний, -а, -е. = безсердий = безсердечний. О, дайте під сі пазурі султана, крівавого безсердого тирана. К. МБ. ІІІ. 260.
Гамувати, -му́ю, -єш, гл. Удерживать, останавливать, укрощать, усмирять, успокаивать. Кров гамую, — з носа йде. Уман. у. Гамуй йому козаків, коли полковницький пірнач у судді. К. ЧР. 322.
Жовти́зна, -ни, ж. = жовтина.
Зменшати, -шаю, -єш, гл. Уменьшиться. Добрий дощ ішов та вже зменшав трохи. Н. Вол. у.
Коші́ль, -ля́, м. 1) Корзинка съ крышкой, которую носять въ рукахъ. Дружко коровай крає, семеро дітей має, та все з кошелями, ввесь коровай забрали. Мет. 203. кошелі носити за ким. Ухаживать за кѣмъ, подлаживаться къ кому. Под. 2) Соломенная или изъ прутьевъ большая стоячая корзина для ссыпки зерноваго хлѣба. 3) Плетеныя корзины съ землею, для увеличенія окоповъ на нихъ поставленныя. Скрізь поверх валу поставили кошелі, сплетені з лози і натоптані землею. Стор. Ум. кошелик.
Красий, -а, -е. Пестрый, разноцвѣтный. Вх. Зн. 29. краса. Названіе коровы. Kolb. І. 65.
Обтрушуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. обтруситися, -шуся, -сишся, гл. Отряхиваться, отряхнуться. Та й піймав кицю за ухо та й витяг на сухо (з води): оттут, кицю, обсушись, оттут, кицю, обтрусись. ХС. II. 192.
Позагублювати, -люю, -єш, гл. Потерять (во множествѣ).
Попасти, -су, -сеш, гл. Попасти. Станьмо, братіку, тута, коні попасімо. ЗОЮР. І. 40. Нігде... і коня попасти. ЗОЮР. І. 209.
Просвічати, -ча́ю, -єш, сов. в. просвіти́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Освѣщать, освѣтить. Рада б вона осіяти, ввесь світ просвічати. Чуб. III. 365. Ясний місяцю, чим ся похвалиш? — Як я зійду рано звечора, то просвітю гори і долини. Чуб. III. 453. 2) Просвѣщать, просвѣтить. Почуй мій голос, глянь на мене, незрячі очі просвіти. К. Псал. 26. Также: просвѣщать, просвѣтить умственно. Світло просвічує кожного чоловіка. Єв. І. І. 9. Покажи, що слово Боже тебе просвічує. Г. Барв. 345.
Нас спонсорують: