Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рідно
рідня
рідняк
рідокоханок
рідота
рідчати
ріжа
ріжджа
ріження
ріжечок
ріжкатий
ріжнатий
ріжний
ріжниця
ріжок
різа
різавка
різак
різанець
різанина
різанка
різати
різатися
різачка
різбарь
різвий
різво
різдво
різдвяний
різдвянський
різець
різзя
різка
різкий
різко
різнація
різний
різник
різниківна
різникувати
різнити
різнитися
різниці
різницький
різниченко
різничий
різничити
різничка
різно
різномасткий
різноція
різнути
різня
різоватець
різовини
різовиння
різонути
різочка
різун
різь
різьба
різьбований
різьбяр
різьбярство
рій
рійба
рійно
рік
рілля
рільник
рільництво
рімнати
рімнина
рімнота
рінець
рінистий
рінник
рінуватий
рінь
рінявий
ріняк
ріпа
ріпак
ріпачиння
ріпачнисько
ріпиця
ріпка
ріплях
ріпник
ріпницький
ріпниця
ріп'як
ріп'яник
ріса
рісити
ріска
ріст
рісувати
ріт
річ
річенька
річище
річка
річковий
річний
річнистий
річно
річняк
рішати
рішатися
рішений
рішинець
рішити
рішняк
ріща
ріяти
роб
роба
робак
робацтво
Коноплина, -ни, ж. Стебель конопли. Утопила мене мати як коноплину в воду. Грин. III. 329. Ум. конопли́нка, конопли́нонька, конопли́ночка. Ой у городі коноплиночка, на тій коноплинці... роса. Чуб. III. 394. Ой як же тій коноплиноньці у ставу вимокати. Грин. III. 330.
Латкувати, -ку́ю, -єш, гл. = латувати. Шух. І. 91.
Луб'я́нка, -ки, ж. 1) Повозка, обшитая лубомъ. 2) Осеннее жилище гуцульскихъ древосѣковъ: родъ шалаша, покрытаго лубомъ. Шух. І. 173.
Обов'язок, -зку, м. Обязательство; обязанность, долгъ.
Огидник, -ка, м. Противный, отвратительный человѣкъ. Вх. Зн. 43.
Ой межд. Ой, ай. Ой боляче! Ой страшно! Ой гляди, щоб я тобі чуба не нам'яв! Въ стихотвореніяхъ очень часто въ началѣ стиха, а иногда, для пополненія размѣра и въ серединѣ его. Ой здорова, моя мила, ой як ся ти маєш? Ой здається, моя мила, иншого кохаєш. Мет. 8. Ой сама я, сама, як билина в полі. Чуб. V. 619. Ой гляну я, подивлюся, на той, степ, на поле. Шевч. 422.
Писати, -шу́, -шеш, гл. 1) Писать. Дрібні листи пишеш. Чуб. V. 49. 2) Писать (литературное произведете). Так, видно, думав і Квітка, пишучи дальшу повість: «Конотопська відьма». К. Гр. Кв. XXXIV. 3) Записывать кому что по духовному завѣщанію, оставлять по духовному завѣщанію. Сусідам пишу грубі коралі. Грин. III. 285. 4) Разрисовывать. Шух. І. 263. Там писанки пишуть, крашанки красять. О. 1861. X. 50. 5) Украшать орнаментами (при помощи рѣзьбы, вышиванья и пр.). Шух. І. 315, 252. 6)рядки. Маркеромъ проводить борозды (на плантаціяхъ). Як пописав рядки, тоді й сіє. Нѣжин. у.
Сито I, -та, с. Сито. Вас. 152. Коробом сонце — ситом дощ. Ном. № 571. Оце була на базарі та й купила, собі аж двоє ситів. Харьк. г. Ум. ситко, ситечко, ситце. Одному ситце, другому решітце. Ном. № 1690.
Сточити Cм. сточувати.
Сучище, -щі, ж. Ув. отъ сука. Хиба ж ти, сучище, не знаєш, що Зевс мій чоловік і брат. Котл. Ен. VI. 11.
Нас спонсорують: