Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рідно
рідня
рідняк
рідокоханок
рідота
рідчати
ріжа
ріжджа
ріження
ріжечок
ріжкатий
ріжнатий
ріжний
ріжниця
ріжок
різа
різавка
різак
різанець
різанина
різанка
різати
різатися
різачка
різбарь
різвий
різво
різдво
різдвяний
різдвянський
різець
різзя
різка
різкий
різко
різнація
різний
різник
різниківна
різникувати
різнити
різнитися
різниці
різницький
різниченко
різничий
різничити
різничка
різно
різномасткий
різноція
різнути
різня
різоватець
різовини
різовиння
різонути
різочка
різун
різь
різьба
різьбований
різьбяр
різьбярство
рій
рійба
рійно
рік
рілля
рільник
рільництво
рімнати
рімнина
рімнота
рінець
рінистий
рінник
рінуватий
рінь
рінявий
ріняк
ріпа
ріпак
ріпачиння
ріпачнисько
ріпиця
ріпка
ріплях
ріпник
ріпницький
ріпниця
ріп'як
ріп'яник
ріса
рісити
ріска
ріст
рісувати
ріт
річ
річенька
річище
річка
річковий
річний
річнистий
річно
річняк
рішати
рішатися
рішений
рішинець
рішити
рішняк
ріща
ріяти
роб
роба
робак
робацтво
Зарі́з, -зу, м. Убой. на зарі́з. На убой, чтобы зарѣзать. Півня на заріз несуть, а він каже: кукуріку! Ном. № 6187. Як овечок ти нас, Боже, на заріз роздав неситим. К. Псал. 106.
Козацький, -а, -е. 1) Казацкій, принадлежащій казаку. Не китайкою покрились козацькії очі. Шевч. 2) Казацкій, рыцарскій, воинскій. Ой засію я надії і думи високі у козацькій, у лицарській натурі широкій. К. Досв. козацьке мо́ре. Черное море. Чорне, або по старосвітському Козацьке море. О. 1862. III. 34. козацьке сонце. Луна. Козацьке сонце високо підбилось угору; зорі вкрили все небо як ризу К. ЧР. 147. козацький залізняк. Раст. Phlomis pungens Wild. ЗЮЗО. I. 131.
Лакомина, -ни, ж. Лакомство, лакомый кусочекъ. Там лакомини разні їли, буханчики пшенишні білі. Котл. Ен. II. 19.
Ма́тірка, -ки, ж. 1) Мать. Оттак всі матірки нападають на дочок. Кв. II. 178. Добре, що матірки тут нічого не кажуть. Федьк. 2) Конопля, дающая сѣмена, замашка, Cannabis sativa L. Вас. 199.
Надмі́рний, -а, -е. Чрезмѣрный. Желех.
Одноголосний, -а, -е. Единогласный. Желех.
Покучерявіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться кудрявымъ.
Пририхтовувати, -вую, -єш, сов. в. пририхтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Прилаживать, приладить, устроить. Свої орґани пририхтували до граня. Гн. І. 181. Крісло пририхтував Люципер так, що коли Ісус мав сісти, то мав сі в ланцухи злапати. Гн. І. 119.
Травневий, -а, -е. Майскій.
Трухан, -на, м. Индюкъ. Шейк. Вх. Зн. 71.
Нас спонсорують: