Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рухомий
рухомість
руця
руч
ручай
ручайка
ручатися
ручений
рученька
рученя
ручий
ручина
ручити
ручитися
ручиця
ручка
ручковий
ручний
ручник
ручниця
ручно
ручухна
рушання
рушати
рушатися
рушення
рушити
рушлята
рушний
рушник
рушниця
рушничок
рушно
руштунок
рьоб
рюм
рюма
рюмати
рюмок
рюмса
рюмсання
рюмсати
ряб
рябець
рябий
рябина
рябити
рябісінький
рябісінько
рябіти
рябітися
рябканистий
рябко
рябо
рябок
рябокрилий
рябомизий
ряботиння
рябуха
рябчик
ряд
ряделце
ряденце
рядити
рядитися
рядло
рядна
рядний
ряднина
рядно 1
рядно 2
рядняний
рядовий
рядовик
рядовина
рядок
рядувати
рядюга
ряжа
ряжанка
ряжечка
ряжка
ряма
рямено
рями
рямити
рямка
рямпати
рямтя
рямця
рямя
рянда
ряндавий
ряндка
ряндя
ряндярь
ряпуха
ряса
рясити
рясиця
ряска
рясний
ряснистий
рясниця
рясніти
рясно
ряснота
рясота
ряст
рятування
рятувати
рятуватися
рятуйточки
рятун
рятунка
рятунок
ряхатися
ряхта
ряхтіти
ряхтяний
Безрік нар. Употребл. въ выраж. на-безрік — безсрочно, иронически: никогда. віддасть на-безрік, т. е. никогда. Ном. № 10634. Хиба на-безрік діждемо цього. Волын. г.
Відживити Cм. відживляти.
Жа́лосний, жалосно = жалісний, жалісно.
Комірниця, -ці, ж. Квартирантка. Вх. Зн. 27.
Пішник, -ка, м. = піхурка. Вх. Лем. 450. Ум. пішничо́к.  
Поодинокий, -а, -е. 1) Отдѣльный. 2) Одноконный? Хтось в'їзжає до нас на подвір'є поодинокими саночками сірою конячкою. КС. 1883. II. 466.
Попасішникувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть пчеловодомъ.  
Постоячка, -ки, ж. Приборъ, состоящій изъ двухъ, расположенныхъ одинъ надъ другимъ, круговъ на четырехъ ножкахъ, въ средину котораго ставятъ дитя, учащееся ходить. Мил. 30.
Розщебетатися, -чуся, -чишся, гл. Разщебетаться.
Штрихонути, -ну, -неш, гл. = штриконути. Як штрихоне її, — так і наштрикнув. Грин. II. 199.
Нас спонсорують: