Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рухомий
рухомість
руця
руч
ручай
ручайка
ручатися
ручений
рученька
рученя
ручий
ручина
ручити
ручитися
ручиця
ручка
ручковий
ручний
ручник
ручниця
ручно
ручухна
рушання
рушати
рушатися
рушення
рушити
рушлята
рушний
рушник
рушниця
рушничок
рушно
руштунок
рьоб
рюм
рюма
рюмати
рюмок
рюмса
рюмсання
рюмсати
ряб
рябець
рябий
рябина
рябити
рябісінький
рябісінько
рябіти
рябітися
рябканистий
рябко
рябо
рябок
рябокрилий
рябомизий
ряботиння
рябуха
рябчик
ряд
ряделце
ряденце
рядити
рядитися
рядло
рядна
рядний
ряднина
рядно 1
рядно 2
рядняний
рядовий
рядовик
рядовина
рядок
рядувати
рядюга
ряжа
ряжанка
ряжечка
ряжка
ряма
рямено
рями
рямити
рямка
рямпати
рямтя
рямця
рямя
рянда
ряндавий
ряндка
ряндя
ряндярь
ряпуха
ряса
рясити
рясиця
ряска
рясний
ряснистий
рясниця
рясніти
рясно
ряснота
рясота
ряст
рятування
рятувати
рятуватися
рятуйточки
рятун
рятунка
рятунок
ряхатися
ряхта
ряхтіти
ряхтяний
Ворожіння, -ня, с. Гаданіе, ворожба.
Мурча́к и мурчо́к, -ка, м. Морская свинка, Cavia cobaga Pall. Вх. Зн. 38. Желех.
Несамовито, нар. 1) Изступленно. 2) Въ высшей степени сильно. Рве, сіна, горишь, та хоч не так болить несамовито. Мир. Пов. II. 52.
Парубочок, -чка, м. Ум. отъ парубок.
Покрапляти, -ля́ю, -єш, гл. = накрапати. Дощик покрапляє. О. 1862. IV. 16.
Пообкутуватися, -туємося, -єтеся, гл. Окутаться (о многихъ). Чого ви так пообкутувалися? Мороз же невеликий. Черниг. у.
Попити II, -п'ю́, -єш, гл. Выпить (во множествѣ). Був мед, та гості попили. Ном. № 1897. Попив змій кров. Мнж. 35.
Пороскльовувати, -вую, -єш, гл. Расклевать (во множествѣ).
Судосити, -шу, -сиш, гл. Встрѣтить. Ой там ішла Пречистая, Пречистая, Мати Божа, судосила три ангели і три апостоли. Чуб. III. 367.
Шілцувати, -цую, -єш, гл. Дѣлить? Шілцує воли гой на три плуги.... шілцує коні — на три броні, шілцує вівці — да й на три струнці. Kolb. І. 97.
Нас спонсорують: