Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рухомий
рухомість
руця
руч
ручай
ручайка
ручатися
ручений
рученька
рученя
ручий
ручина
ручити
ручитися
ручиця
ручка
ручковий
ручний
ручник
ручниця
ручно
ручухна
рушання
рушати
рушатися
рушення
рушити
рушлята
рушний
рушник
рушниця
рушничок
рушно
руштунок
рьоб
рюм
рюма
рюмати
рюмок
рюмса
рюмсання
рюмсати
ряб
рябець
рябий
рябина
рябити
рябісінький
рябісінько
рябіти
рябітися
рябканистий
рябко
рябо
рябок
рябокрилий
рябомизий
ряботиння
рябуха
рябчик
ряд
ряделце
ряденце
рядити
рядитися
рядло
рядна
рядний
ряднина
рядно 1
рядно 2
рядняний
рядовий
рядовик
рядовина
рядок
рядувати
рядюга
ряжа
ряжанка
ряжечка
ряжка
ряма
рямено
рями
рямити
рямка
рямпати
рямтя
рямця
рямя
рянда
ряндавий
ряндка
ряндя
ряндярь
ряпуха
ряса
рясити
рясиця
ряска
рясний
ряснистий
рясниця
рясніти
рясно
ряснота
рясота
ряст
рятування
рятувати
рятуватися
рятуйточки
рятун
рятунка
рятунок
ряхатися
ряхта
ряхтіти
ряхтяний
Відпасти Cм. відпадати.
Вутячий, -а, -е. Утиный. Драг. 375.
Кониченько, -ка, м. Ум. отъ кінь.
Повище нар. Выше. Зробив загони повище сажня. Чуб. II. 36. Ухи повище лоба не ростуть. Ном. № 1016.
Подорожчати, -чаю, -єш, гл. Вздорожать.
Протяглий, -а, -е. Пологій (о горѣ). Протягла гора. Н. Вол. у.
Сірогривий, -а, -е. Съ сѣрой гривой. Ум. сірогри́венький. Грин. III. 339.
Укір нар. см. на-вкір.
Червонуватий, -а, -е. = червонявий. Червонуватий світ. Левиц. І. 120.
Шморгонути, -ну, -неш, гл. 1) Съ силой дернуть. Як захвате з землі колос в корх, як шморгоне, — думав увесь обшморгнуть. Драг. 14. 2) Съ силой ударить. 3) Съ силой побѣжать.
Нас спонсорують: