Вибель, -бля, м. Круглое бревно. Cм. вібляк, віблий.
Грузо́та, -ти, ж. Топкое мѣсто, трясина.
Нане́сти́ Cм. наносити.
Орля, -ля́ти, с. Орленокъ. Молоде орля та вище старого літає. Ум. орля́тко.
Плахіття, -тя, с. соб. Платье. Ум. плахіттячко.
Повипрягати, -га́ю, -єш, гл. Выпрячь (во множествѣ). Повипрягали воли. Коні повипрягав.
Попідкопуватися, -пуємося, -єтеся, гл. Подкопаться (о многихъ).
Посилатися, -ла́юся, -єшся, сов. в. післа́тися и послатися, -шлю́ся, -шлешся, гл.
1) Посылаться, послаться, быть посланнымъ.
2) — ким. Только сов. в. Посылать кого. Чи післатись за чим, чи що треба кому, то ким, як не ретором? Вміла сь, мати, дочкою сь посилати. 3) Свататься, посылать сватовъ. Послався до неї, вона й рушники подавала. Посилався до дівчини та не сподобався, посилався цілий год хотів її взяти, — нагодила дідча мати товариша в хаті.
4) Ссылаться, сослаться. Послався циган на свої діти.
Хвиський, -а, -е. Хлесткій.
Штрикнути, -кну, -неш, гл. Однокр. отъ штрикати. Кольнуть, пырнуть, ткнуть. Ото баба як штрикне його штилем, то так рана і є.
