Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ройовик

Ройовик, -ка, м. Раст. маточникъ, Melissa officinalis L. Анн. 213.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 64.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЙОВИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЙОВИК"
Бабачи́ще, -ща, м. Ув. отъ баба́к.
Бешкет 2, -ту, м. = бескет. Київ усе по бешкетах та по кручах. Зміев. у.
Запряга́тися, -га́юся, -єшся, сов. в. запрягти́ся, -жу́ся, -же́шся, гл. Запрягаться, запречься. Троє разом запряглись. Гліб. 88.
Кламцати, -цаю, -єш, гл. = клацати. Між двома дубами кламцає баба зубами. Ном., стр. 300, № 360.
Коровина, -ни, ж. Корова, плоховатая корова.
Моко́тя, -ті, ж. = мокоти́ря. Стрига-мокотя. Чуб. III. 107. Гиря-мокотя сидить моркотя. Ном. № 9281.
Пригвоздитися, -джуся, -дишся, гл. Привязаться, пристать. Пригвоздилась, як гвоздик. Грин. І. 241.
Пронозуватий, -а, -е. Пронырливый.
Розшитися, -ши́юся, -єшся, гл. О курицѣ: сѣсть на гнѣздо, чтобы снести яйцо. Шух. 238.
Туряти, -ряю, -єш, гл. Гонять. Мене туряє до моря. Г. Барв. 341. Вівчарь вівці туряє. Чуб. V. 416.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЙОВИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.