Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рудобривий
рудомизий
рудуватий
рудь
рудько
рудявий
рудявина
рудяк
рудяний
ружа
ружан
ружина
ружний
руїна
руїнний
руїнник
руйновище
руйнування
руйнувати
руйнуватися
руйнувина
рука
рукав
рукавиця
рукавичний
рукавичник
рукавочок
рукавча
рукатися
руків'я
руковини
рукодавник
рукодаїни
рукодайний
рукодійник
рукодійниця
рукодійня
рукодільник
рукодільниця
рукодільство
рукодія
рукодіяння
рукомесло
рукомесний
рукомесник
рукомесниця
рукомество
рукомия
рукопаш
рукопашний
рукопис
рукописний
рулка
руля
рум 1
рум 2
румак
румандє
руманець
румати
румегати
румовий
румса
румсати
рум'ян
рум'янець
рум'яний
рум'янитися
рум'яність
рум'яніти
рум'янка
рум'янок
руна
рунати
рундук
рундуковий
рундучний
рундучок
руненце
рунистий
рунитися
рунка
руно
рунтати
рунтатися
рунтувати
рунце
рупа
рупати
русавка
русак
русали
русалка
русалкувати
русальний
русальчин
русаля
русий
русин
русинка
руснак
русокосий
русь
руський
русявий
русявіти
рута
рутвяний
рутити
рутка
рутній
рутонька
рутяний
рух
рухавка
рухати
рухатися
рухливий
рухлий
рухнути
Бздун, -на, м. Часто испускающій вѣтры (Cм. бздо); говорятъ преимущественно о старикахъ. Старий бздун. Ув. бздуняка. Оце ще бздуняка: начхурів і дихати не можно. Кременч. у.
Забіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. забрати беру, -ре́ш, гл. Забирать, брать, забрать, захватывать, захватить, уносить, унести. Король війну замишляє, дівки, жінки зоставляє, самих хлопців забірає. Мог. 147. Нехай кріваве забірає. Ном. № 13677. Забірай турка! бий турка! ЗОЮР. І. 6. Він же мене підмовляє і з собою забірає. Лавр. 70. Всього світу не забереш. Ном. № 4851.в нево́лю. Брать въ плѣнъ. — в москалі́. Брать въ солдаты. Лавр. 124. Хлопців в москалі забрали. Шевч. 662.силу. Пріобрѣтать значеніе, вліяніе. Таку силу забрали запорожці. Стор. МПр. 43. 2) Перегораживать, перегородить стѣною.
Небіжечка, -ки, ж. Ум. отъ небіжка.  
Перепускати, -ка́ю, -єш, сов. в. перепустити, -пущу, -стиш, гл. 1) Пропускать, пропустить. 2)через що. Перегонять, перегнать, просѣять, профильтровать. 3) Уступать, уступить. Кожне було скоріше своє перепустить, ніж попустить із хазяйського. Сим. 206. 4) Уступать, уступить очередь. А там завізно було, повен млин натаскали, черга йому прийшлася б аж через тиждень. Дай, — каже, — збрешу, що в мене батько на лаві лежить, то перепустять. Грин. II. 296. 5) Чрезъ мѣру передерживать, передержать при какой либо работѣ, напр. перемочить, пережечь и пр. Вас. 200.
Повідривати, -ва́ю, -єш, гл. Оторвать (во множествѣ). Повідривала усіх. Чуб. III, 105.
Пригуляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Пріобрѣсть, гуляя. 2)дитину. Прижить ребенка.
Притриматися Cм. притримуватися.
Прохач, -ча, м. 1) Проситель. В-осени багачі, а на весні прохачі. Лохв. у. А як би ти завтра став старцем прохачем. Левиц. Пов. 69. 2) Собирающій даянія на постройку церкви. Лебед. у.
Стягти, -ся. Cм. стягати, -ся.
Чепель, -ля, м. Ножъ съ отломленнымъ концомъ. Ум. чепе́лик. Чики-чики чепелики зарізали рака. Козелец. у.
Нас спонсорують: