Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рудобривий
рудомизий
рудуватий
рудь
рудько
рудявий
рудявина
рудяк
рудяний
ружа
ружан
ружина
ружний
руїна
руїнний
руїнник
руйновище
руйнування
руйнувати
руйнуватися
руйнувина
рука
рукав
рукавиця
рукавичний
рукавичник
рукавочок
рукавча
рукатися
руків'я
руковини
рукодавник
рукодаїни
рукодайний
рукодійник
рукодійниця
рукодійня
рукодільник
рукодільниця
рукодільство
рукодія
рукодіяння
рукомесло
рукомесний
рукомесник
рукомесниця
рукомество
рукомия
рукопаш
рукопашний
рукопис
рукописний
рулка
руля
рум 1
рум 2
румак
румандє
руманець
румати
румегати
румовий
румса
румсати
рум'ян
рум'янець
рум'яний
рум'янитися
рум'яність
рум'яніти
рум'янка
рум'янок
руна
рунати
рундук
рундуковий
рундучний
рундучок
руненце
рунистий
рунитися
рунка
руно
рунтати
рунтатися
рунтувати
рунце
рупа
рупати
русавка
русак
русали
русалка
русалкувати
русальний
русальчин
русаля
русий
русин
русинка
руснак
русокосий
русь
руський
русявий
русявіти
рута
рутвяний
рутити
рутка
рутній
рутонька
рутяний
рух
рухавка
рухати
рухатися
рухливий
рухлий
рухнути
Безвинно, нар. Безъ вины, неповинно. Безвинно гнали мене дуки. К. Псал. 286. Кров християнську безвинно проливав. АД. І. 179.
Бидло, -ла, с. 1) Рогатый скотъ. Май — бидлу дай, а сам на піч утікай. Ном. № 447. В тій оборі повно бидла. Чуб. ІІ. 232. 2) Бранное: скотъ, скотина. Ах ти, бидло погане! 3) Падаль. Ув. бидлюга, бидлюка, бидляка, бидлятина.
Єди́ність, -ности, ж. Единство. Двох церков єдиності служити. К. ЦН. 207. Стояли на сеймах опіром против політичньої системи єдиности віри в Польщі. К. ХІІ. 115.
Зрінка, -ки, ж. и зрінко, -ка, с. = здрінка. Вх. Лем. 421.
Каця, -ці, ж. Длинная хворостина съ крючкомъ на концѣ, — зацѣпивъ имъ за шерсть овцы, ловятъ послюднюю, если ее нельзя удержать обычнымъ способомъ при помощи ґирлиґи. Кубань. О. 1862. V. Кухар. 38.
Мача́, -чати, с. Зернышко мака. було того як манат. Было очень много. Вх. Лем. 434.
Попруг, -га, м. Шрамъ, царапина. Коняка дзизнула по морді, попруг зробила на носі — і досі знать. Верхнеднѣпр. у.
Праведник, -ка, м. Праведникъ. Бог любить праведника, а чорт ябедника. Ном. № 8073. Господь його між праведники прийме. К. ЦН. 237.  
Свірло, -ла, с. = свердел.
Утирити, -рю, -риш, гл. Вбросить, ввалить, втиснуть, втащить. Втирив у криницю усю сіль. Мнж. 79. Дитину в город майстрові на года завдати, мов у яку неволю втирити. К. (О. 1862. ІІІ. 22).
Нас спонсорують: