Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рудобривий
рудомизий
рудуватий
рудь
рудько
рудявий
рудявина
рудяк
рудяний
ружа
ружан
ружина
ружний
руїна
руїнний
руїнник
руйновище
руйнування
руйнувати
руйнуватися
руйнувина
рука
рукав
рукавиця
рукавичний
рукавичник
рукавочок
рукавча
рукатися
руків'я
руковини
рукодавник
рукодаїни
рукодайний
рукодійник
рукодійниця
рукодійня
рукодільник
рукодільниця
рукодільство
рукодія
рукодіяння
рукомесло
рукомесний
рукомесник
рукомесниця
рукомество
рукомия
рукопаш
рукопашний
рукопис
рукописний
рулка
руля
рум 1
рум 2
румак
румандє
руманець
румати
румегати
румовий
румса
румсати
рум'ян
рум'янець
рум'яний
рум'янитися
рум'яність
рум'яніти
рум'янка
рум'янок
руна
рунати
рундук
рундуковий
рундучний
рундучок
руненце
рунистий
рунитися
рунка
руно
рунтати
рунтатися
рунтувати
рунце
рупа
рупати
русавка
русак
русали
русалка
русалкувати
русальний
русальчин
русаля
русий
русин
русинка
руснак
русокосий
русь
руський
русявий
русявіти
рута
рутвяний
рутити
рутка
рутній
рутонька
рутяний
рух
рухавка
рухати
рухатися
рухливий
рухлий
рухнути
Гаптарь, -ря, м. Золотошвей.
Гніздитися, -зджуся, -дишся, гл. Гніздиться. Левиц. І. 95. Яструбам з орлами не тутка гніздитись. О. 1862. І. 110.
Жерелу́ха и жерлуха, -хи, ж. Раст. Lepidium Sativum.  
Завони́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Заводяться, провоняться. Коза... здохла. А іди та облупи, щоб не завонилася. Вх. Зн. 18.
Підстирити, -рю, -риш, гл. підсти́рила й мене стира! Дернула и меня нелегкая.
Розсобачитися, -чуся, -чишся, гл. = розіпсіти.
Сірий, -а, -е. 1) Сѣрый. Дівчинонько, сіра утко! Мет. 7. Сіра свита. Ном. № 2808. 2) сіре зілля. Раст. Trifolium repens L. ЗЮЗО. І. 139. Ум. сіренький, сіресенький.
Стрітення, -ня, с. Праздн. Срѣтенье Господне 2 февраля. ХС. І. 74. Грин. І. 32. На стрітення зіма з літом пострічаються. Ном. № 521.
Схлюпнути, -пну, -неш, гл. Пошатнувъ сосудъ, расплескать немного.
Худобиця, -ці, ж. Скотинка. Угор.
Нас спонсорують: