Ато́ I, сз. 1) А, но, а не то, а между тѣмъ. Ой не жаль би мені воза, коли б дівка була гожа; а то руда і погана — мені воза поламала. Як би сама, — ще б нічого, ато й стара мати, що родила на світ Божий, мусить погибати. 2) Кромѣ того, еще. Його два сини, ато взяв п'ять хлопців сиріт.
Гости́стий, -а, -е = Остистий. О мѣхѣ: имѣющій длинныя шерстинки. Гостиста шкура.
Грабельки́, -льо́к, ж. мн. 1) Ум. отъ граблі. А ке лиги, сину, мені грабельки, — он коло тебе стоять. 2) Родъ орнамента на писанкѣ. 3) Названіе одной изъ косточекъ въ скелетѣ летучей мыши (по народному вѣрованію).
Напу́дитися, -джуся, -дишся, гл. Напугаться, испугаться.
Опруг, -га, м.
1) Кругъ.
2) = упруг. З ранку до снідання опруг, до обід другий, до полудня третій, до вечора — четвертий.
Пічковий, -а́, -е́ Печной, сдѣланный въ печи. Пічковий дьоготь.
Посад, -ду, м.
1) Мѣсто, гдѣ сажаютъ жениха и невѣсту; во время свадьбы. Благослови ж мене, та мій батеньку, на сім посаді сісти.
2) Поставъ въ мельницѣ. У млині два посади.
3) Рядъ или кругъ сноповъ на току для молотьбы. Ум. посадонько.
Середульший, -а, -е. Средній. Озоветься менший до середульшого, середульший до старшого.
Слабосильний, -а, -е. Слабосильный.
Чаєчка, -ки, ж. Ум. отъ чайка.