Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рудобривий
рудомизий
рудуватий
рудь
рудько
рудявий
рудявина
рудяк
рудяний
ружа
ружан
ружина
ружний
руїна
руїнний
руїнник
руйновище
руйнування
руйнувати
руйнуватися
руйнувина
рука
рукав
рукавиця
рукавичний
рукавичник
рукавочок
рукавча
рукатися
руків'я
руковини
рукодавник
рукодаїни
рукодайний
рукодійник
рукодійниця
рукодійня
рукодільник
рукодільниця
рукодільство
рукодія
рукодіяння
рукомесло
рукомесний
рукомесник
рукомесниця
рукомество
рукомия
рукопаш
рукопашний
рукопис
рукописний
рулка
руля
рум 1
рум 2
румак
румандє
руманець
румати
румегати
румовий
румса
румсати
рум'ян
рум'янець
рум'яний
рум'янитися
рум'яність
рум'яніти
рум'янка
рум'янок
руна
рунати
рундук
рундуковий
рундучний
рундучок
руненце
рунистий
рунитися
рунка
руно
рунтати
рунтатися
рунтувати
рунце
рупа
рупати
русавка
русак
русали
русалка
русалкувати
русальний
русальчин
русаля
русий
русин
русинка
руснак
русокосий
русь
руський
русявий
русявіти
рута
рутвяний
рутити
рутка
рутній
рутонька
рутяний
рух
рухавка
рухати
рухатися
рухливий
рухлий
рухнути
Баранець, -нця, м. 1) Ум. отъ баран. Небольшой баранъ. Рудч. Ск. II. 129. Вас. 197. Понесла на посвяченіе паску, баранця печеного. Кв. Чи всі вівці покотилися, чи баранці породилися? Чуб. ІІІ. 454. 2) Колодка, на которую навивается веревка въ плотницкомъ инструментѣ, называемомъ шнур. Черниг. 3) Желѣзная палочка у удилъ, застегивающаяся въ колечко отъ уздечки. Міусск. окр. 4) Бекасъ. Полт. Вх. Пч. II. 14. Cм. вівчарик з, баранок, баранчик. 5) Раст. Lycopodium complanatum L. ЗЮЗО. I. 127. 6) мн. баранці. Легкія тучи, перистыя облака, пѣнистыя волны.
Випарити, -ся. Cм. випарювати, -ся.
Вицюстрити, -стрю, -риш, гл. Сильно высѣчь (розгами).
Їден, їдна, -не́ Одинъ. Чи раз, чи два — їдна біда. Ном. № 4290., Ум. їдне́нький. Їдненьке дитятко маю. Н. Вол. у.
Лихува́ти, -ху́ю, -єш, гл. Злодѣйствовать.
Охання, -ня, с. Оханіе. Чулися молоді жарти веселі, охання голосне між молодицями. МВ. (О. 1862. І. 101).
Поперекликати, -ка́ю, -єш, гл. Перезвать (многихъ).
Пригвоздитися, -джуся, -дишся, гл. Привязаться, пристать. Пригвоздилась, як гвоздик. Грин. І. 241.
Процарювати, -рюю, -єш, гл. Процарствовать.
Сідлатий, -а, -е. О конѣ: сѣдлистый. Богод. у.
Нас спонсорують: