Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

робачок
робина
робити
робитися
робіння
робітка
робітливий
робітний
робітник
робітниця
робітня
робітонька
роблений
роблениця
робливо
роблювати
робота
роботизна
роботуха
роботяга
роботяй
роботящий
робочий
робучий
ровень
ровінь
ровта
ровчак
рогаль
рогань
рогатизна
рогатий
рогатина
рогач
рогачик
рогачилно
рогачка
рогіжник
рогіз
рогітра
рогове
роговий
роговка
роговня
рогожа
рогожина
рогожка
рогожовий
рогоза
рогозовий
рогулька
рогуля
роґлик
родак
родатися
родачка
роделя
роджати
роджений
родзинки
родзинковий
родзиночки
родиво
родимець
родимий
родина
родини
родинин
родиня
родитель
родителька
родительський
родити
родитися
родич
родичатися
родичів
родичка
роділля
родіння
родний
родовитий
родовитість
родовід
родонути
родонька
родоньків
родонько
родючий
родючина
родючість
родющий
роєнний
роєчок
рожа
рожаїстий
рожай
рожаний
рожати
рожатися
рождати
рождатися
рожденець
рождений
рожденик
рождениця
рожденка
рождення
рожевий
рожево
рожен
роженочка
рожин
рожина
рожівка
рожівна
рожувати
роза
розан
розанець
Дова́дно нар. Досадно, тошно. Як усе недоладно, то й жити довадно. Зміев. у.
Жовто́брюха, -хи, ж. пт. Желтобрюшка, овсянка, Motacilla citreola. Ум. жовто́брюшка.
Крутобережисто нар. Обрывисто. Де ші Міюсі крутобережисто, там добре млин постановити. Міусск. окр.
Лепету́н, -на́, м. Болтунъ. Желех.
Пластати, -таю, -єш, гл. 1) Ползти, пробираться ползкомъ, взбираться; идти увязая ногами. Борз. у. Пісок його (силящагося пройти по песку льва) так і засипа; той пластав, пластав та так і пропав. Драг. 303. Пластунами, кажуть, звались за те, що... все вештались по плавнях, і як більше їм приходилось місить грязь, ніж ходить по сухому, сиріч пластать, то й звались пластунами. О. 1862. II. Кух. 61. 2) Подкрадываться. Дивлюсь, аж тхір пласта до курей. Харьк. г.
Прицупити, -плю, -пиш, гл. 1) Притянуть. Прицупи мені рубель, щоб віз осів. 2) Притащить. Звелів прицупити винуватців у росправу.
Протомити, -млю, -миш, гл. Утомить.
Укуситися, -шуся, -сишся, гл. Укусить себя. Укусись за язик, та й мовчи. Ном. № 1126.
Червонити, -ню́, -ни́ш, гл. Окрашивать въ красный цвѣтъ. Сонце хвилю червонить. Шевч. 62.
Шкулити, -лю, -лиш, гл. Донимать. А що ця лозина добре шкулить?
Нас спонсорують: