Доцарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Доцарствовать. По всьому царству постинать малих дітей, а то погані нам не дадуть доцарювать.
Змінчик, -ка, м. Работникъ, пришедшій на смѣну другому.
Опинка, -ки, ж. Родъ шерстяной полосатой плахти или запаски.
Перевершувати, -шую, -єш, сов. в. переверши́ти, -шу́, -ши́ш, гл.
1) Дѣлать, сдѣлать чрезмѣрно высокій верхъ на стогѣ.
2) Перекладывать, переложить наново верхъ на стогѣ.
Пір'їна, -ни, ж. = пірина. Ум. пір'ї́нка.
Позбавляти, -ля́ю, -єш, гл.
1) Умертвить (многихъ). Багацько позбавляв Буняка таким способом, людей.
2) Лишить многихъ.
Розлук, -ку, м. Раздѣленіе. на розлук повідати — говорить раздѣльно.
Слабовінь, -вені, ж. Слабость. Переносно: слабый человѣкъ.
Турків, -кова, -ве Принадлежащій турку.
Шарпатися, -паюся, -єшся, гл. Рваться. Потять посадити її на стілець, но молода не дається, кричить і плаче, шарпається, не дається посадити. Як почали коні шарпаться, то й збрую подерли.