Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

роптати

Роптати, -пчу, -чеш, гл. 1) Говорить всѣмъ сразу, говорить сразу такъ, что разговоръ сливается въ одинъ гулъ, ропотъ; бормотать. Чи чуєш, доню, що люде ропчуть, як твою славоньку під ноги топчуть? Н. п. 2) О водѣ: сильно журчать. Вода.... тихо леліє, не ропче. МВ. ІІ. 75.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОПТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОПТАТИ"
Безецник, -ка, м. Безстыдникъ. А ти, безецнику, не стидаєшся й дівчат. Брацл. у.
Гра́мота, -ти, ж. 1) Грамота. У руках царська грамота. К. ЧР. 338. 2) Грамота, умѣнье читать и писать. Уже воно й грамоти бралось.
Збля́кнути, -ну, -неш, гл. = зблякувати.
Згрязи́ти, -жу́, -зи́ш, гл. = згрузи́ти. Згряжена дорога. Черк. у.
Зчинятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. зчини́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Происходить, произойти, совершиться, подняться.
Лихта́рня, -ні, ж. = ліхтарня і. Сим. 207. З голови буде лихтарня, з очей буде свічарня. Чуб. V. 1120.
Мі́сячник и мі́сяшник, -ка, м. Лунатикъ. Св. Мт. XVII. 15.
Нао́дшибі нар. Въ сторонѣ, особнякомъ.
Прілоокий, -а, -е. Съ больными глазами. Чуб. VII. 577.
Реготливий, -а, -е. Смѣшливый, хохотливый. Послухавши дівочого реготливого шепотання. Мир. Пов. І. 137.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОПТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.