Батьківський, -а, -е. = батьків. Приблудився к батьківському двору. батьківські. Ноги. Говоритъ въ насмѣшку: приїхав батьківськими (кіньми), т. е. тѣми, которыя получилъ отъ отца = ногами. Батько приїхав тройкою коней і бричка. — Хиба батьківськими? сміється дядько.
Бренькати, -каю, -єш, гл.
1) = бринькати.
2) = брехню завдавати.
Гро́бний, -а, -е. Гробовой, могильный. Годі його буде і до гробної дошки забути.
Звіро́та, -ти, ж. соб. Звѣрье.
Иноземний, -а, -е. Иноземный, иностранный. Заводить усе в своїх домах по иноземному.
Мору́гий, -а, -е. Рыжій или темно-сѣрый съ темными полосами. Киця моруга.
Різбарь, -ря, м. Рѣзчикъ, ваятель, скульпторъ.
Словесність, -ности, ж.
1) Словесное извѣстіе, словесное сообщеніе. Та од. вас ні письмане перечуєш, ні словесности не перекажеш.
2) Словесность. Українська пісня і неписана словесність народу українського.
Стигнути, -гну, -неш, гл.
1) Простывать, остывать. Чому ти борщу не їси? — Гарячий дуже, нехай стигне.
2) Застывать, застыть. Кров ллється, аж по землі стигне.
3) Созрѣвать. Не чіпай же яблук, нехай собі стигнуть, то кращі будуть.
Струйний, -а, -е. О голосѣ: пріятный, мелодическій. Який в його голос був струйний.