Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ропавка

Ропавка, -ки, ж. Жаба. Вх. Зн. 24.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОПАВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОПАВКА"
Бискуп, -па, м. Римско-католическій епископъ, бискупъ. К. ЧР. 10.
Вертлюг, -га, м. Неподвижный винтъ, на которомъ что нибудь вращается. Cм. верклюг.
Звонки́, -ків, м. мн. Бубны, бубновая масть.
З'ї́здини, -дин, ж. мн. Съѣздъ.
Кравецький, -а, -е. Портняжескій.
Млинове́, -вого, с. Мельничный сборъ.
Позаслоняти, -ня́ю, -єш, гл. Заслонить, закрыть, завѣсить во многихъ мѣстахъ. Робили вони, позаслонявши вікна од двору. Левиц. І. 188.
Пугукнути, -ну, -неш, гл. Крикнуть: пугу! Барило пугукнув, і юрба зупинилась. Стор. МПр. 119.
Скіки мѣст. = скільки. Наносив скіки йому треба було. Грин. II. 72.
Слиз, -зу, м. 1) Слизь. Желех. 2) Раст. Malva silvestris. Вх. Пч. І. 11.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОПАВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.