Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розора
розорати
розоратися
розорва
розорити
розорювати
розоряти
розорятися
розохотити
розохочувати
розохочуватися
розочка
розрабування
розрабувати
розрада
розраджати
розрадник
розражати
розралити
розрахування
розрахувати
розрахуватися
розраювати
розревтися
розреготатися
розремиґатися
розрепетуватися
розрив
розривати I
розривати II
розриватися
розривка
розридатися
розрипатися
розрівняти
розріднитися
розрізати
розрізка
розрізнити
розрізняти
розрізнятися
розрізувати
розріст
розробити
розроблювати
розродитися
розроїтися
розронити
розростатися
розростуватися
розрубати
розрубити
розрубувати
розруйновувати
розрум'янитися
розрунтати
розрух
розрухати
розрухатися
розрушати
розрюмсатися
розсада
розсаджувати
розсадина
розсадити
розсвербітися
розсвінути
розсвіт
розсвітати
розсвітатися
розсвітити
розсвітитися
розсердити
розсердитися
розсилати
розсип I
розсип II
розсипати
розсипатися
розсипка
розсипний
розсипчастий
розситити
розсихатися
розсівати
розсіватися
розсідатися
розсідлати
розсідлувати
розсідлуватися
розсікати
розсільниця
розсішка
розсіяти
розскакатися
розскепатися
розскиглитися
розскочитися
розскубати
розславити
розславляти
розслебезувати
розслухати
розслухатися
розсмердітися
розсмикати
розсмикувати
розсмикуватися
розсмішити
розсміятися
розсмоктати
розснаститися
розсобачитися
розсокотатися
розсолити
розсолода
розсолоджувати
розсолювати
розсоптися
розсоха
Гамановий I, -а, -е. Относящійся, принадлежащій I. гаману.
Гу́совки, -вок, ж. мн. Ум. отъ гусла.
Зво́дитися, -джуся, -дишся, сов. в. звести́ся, -ду́ся, -де́шся, гл. 1) Сводиться, свестися. — з ума́. Сходить съ ума. Ой синочку мій, дитино моя! Не пий рано горілочки, — зведешся з ума. Н. п.з хазя́йства. Обѣднѣть, разстроить свое хозяйство. Козачці Марусі Горбоносисі не пійшли в руки свині. Звелась вона з свиней. Г. Барв. 417. 2) Взводиться, взвестися. 3) Подниматься, подняться. Рука на тебе не зведеться. Макс. О лошади: подниматься, подняться на дыбы. Як звівся кінь, то так і перекинув воза. Лебед. у. 4) Становиться, стать хуже, приходить, прійти въ упадокъ, вырождаться, выродиться, истребляться, истребиться; бѣднѣть, обѣднѣть. Чим рік, то вже зводиться пшениця. Камен. у. Велетні тепер звелись. Г. Барв. 423. Були в моїй хаті таркани, та звелися, тепер немає. Бодай його корінь звівся! Ном. № 3787. Звелось у нюю хазяйствечко. За Хмельницького Юрася пуста стала Україна, звелася. Лукаш. 35. До нитки звівся мій козак усе на панщині проклятій. Шевч. 526. Усе позбував, усе попропивав, — звівся ні на що. Кв. Драм. 163. зве́стися ні нащ́о. Придти въ совершенный упадокъ, совершенно испортиться и пр. К. Краш. 21. Св. Л. 128. неха́й воно́ зведе́ться. Пропади оно! Не прядеться, нехай воно зведеться! Грин. І. 240.
Капосник, -ка, м. Пакостникъ.
Кружало, -ла, с. Кругъ; дискъ. Парубки обсіли кружалом її хату. МВ. Аж кружало витоптав, танцюючи. Св. Л. 207. У коморі воскові кружала. Кружало является частью различныхъ снарядовъ, напр., ткацкаго станка. Вас. 167. Ум. кружалко, кружальце. Коли б подивитись з місяця на землю удень, вона б здавалась нам біленьким кружальцем. Ком. І.
Ланя, -ні, ж. Лань. Чи знаєш ти, коли на скелях серна і тиха лань своїх теляток телять? К. Іов. 88.
Маха́ння, -ня, с. Маханіе. Махання за биття не рахується. Ном. № 3884.
Платтяний, -а, -е. Холщевый.
Помір I, мо́ру, м. Моръ, эпидемія. ЕЗ. V. 102. Помір в селі. О. 1861. XI. Св. 66.
Суголовок, -вка, м. 1) Межа между двумя полями въ видѣ незасѣянной полосы арш. въ 2. Драг. 44. Тут не добре їхати, — суголовки скрізь. Канев. у. 2) Часть уздечки безъ поводьевъ — то, что надѣвается на голову лошади. Верхнеднѣпр. у.
Нас спонсорують: